Усна народна творчість
Автор: valera1111 • Март 17, 2021 • Реферат • 774 Слов (4 Страниц) • 208 Просмотры
Усна народна творчість:
Маруся Чурай
Жила в Полтаві в XVII ст. Батько Гордій Чурай був страчений поляками після поразки в битві 1637 року під Кумейками (ас. кумекати) проти гетьмана Потоцького. Пісню «Віють вітри, віють буйні» І. Котляревський використав як вступну арію (ас. женя) до Наталки Полтавки. Ліна Костенко говорила про Марусю: «Ця дівчина не просто так, Маруся. Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа.»
«Віють вітри, віють буйні»
Тема: туга за милим, чорнобривим
Ідея: уславлення щирих почуттів
Жанр: лірична пісня
Основна думка: «Хто щасливим був часочок, по смерть не забуде…»
Художні засоби:
- художній паралелізм: «дерева гнуться, сльози не ллються» - початок
- риторичні звертання, оклики: «Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? Озовися!» - фінал
- епітети: «щаслива билинка», «люте горе», «тяжко жити»
Характерні риси:
- порівняння героїні із билинкою, що на полі, що на пісках у спеку
«Засвіт встали козаченьки»
Тема: зображення прощання козака і матері
Ідея: звернення козака до матері, аби вона прийняла кохану сина як рідну дитину, якщо той не повернеться
Жанр: козацька пісня
Характерні риси:
- велика кількість зменшувально-пестливих суфіксів: «Марусенько», «чотири неділеньки», «матусенько» тощо
- пісня у формі діалогу між матір’ю та козаком
- народна прикмета, через яку козак не вірить, що повернеться скоро – «кінь вороненький в воротях спіткнувся»
Художні засоби:
- епітети: «ясні очі», «слізно проводжає», «кінь вороненький»
- метафора: «стоїть місяць»
- художній паралелізм: «стоїть місяць над горою, а сонця немає»
Історичні пісні:
Нестор Морозенко
(справжнє ім’я Станіслав Морозовицький ) є узагальненим образом самовідданого козака, який увібрав в себе найважливіші риси хороброго захисника. Народ порівняв його образ з епічним героєм. Керував кіннотою у війську Б. Хмельницького. У битві 1649 року під Збаражем героїчно загинув у бою. У творі описується образ Морозенка під час боротьби із татарами.
«Ой Морозе, Морозенку»
Тема: оспівування боротьби з татарами на чолі з Морозенком
Ідея: возвеличення мужності козаків
Жанр: історична пісня
Рід: народний ліро-епос
Характерні риси:
- слова: «Вся ти єси, Україно», «Поставили Морозенка на Савур-могилу »
- у творі йдеться про татар
- слова«Твої думи, твої пісні не забудуть люди»
Художні засоби:
- епітети: «буйне військо», «татари прокляті»
- постійні епітети: «стара мати», «славний козаче»
- гіпербола: «татар велика сила козаченьків обступила»
- метонімія: «вся Вкраїна плаче»
- інверсія: «ночі глухої», «голова завзята»
Особливості композиції:
перша частина – плач за загиблим Морозенком
друга частина – протиставлення, опис бою
кульмінація – знущання татар із Морозенка
третя частина – болісні роздуми про трагедію Батьківщини, та про те, що народ ніколи не забуде героїв, які віддали своє життя за рідну землю
«Чи не той то хміль»
Тема: зображення першої збройної перемоги козаків над поляками під Жовтими Водами в травні 1648 року (подія Національно-Визвольної війни)
Ідея: оспівування мужності та героїзму Б. Хмельницького, його прагнення здобути перемогу над ляхами
Рід: народний ліро-епос
Жанр: історична пісня
Характерні риси:
...