Мистецтво аргументації. Мовні засоби переконування

 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

Кафедра культурології та соціології

Індивідуально-дослідне завдання

на тему

«Мистецтво аргументації. Мовні засоби переконування»

Виконав

студент групи ЛГ – 21

Манівчук  Д.  Д.

Перевірила:

к.ф.н., доц. Гриджук О. Є.

Львів – 2015

ЗМІСТ[pic 1]

Вступ        

Розділ 1. Історія мистецтва аргументації        

Розділ 2. Основні положення теорії аргументації        

2.1. Поняття про аргументацію        

2.2. Структура аргументації        

Розділ 3. Мовні засоби переконування        

Висновки        

Список використаної літератури        

ВСТУП

Сучасний стиль життя накладає свій відбиток. Людська успішність в цьому світі залежить від того, наскільки вправно людина продає навички, таланти, послуги, робочу силу або результати праці, своєї чи ні. Не тільки й не стільки товар повинен бути якісним, скільки продавець має майстерно володіти усіма наявними засобами переконування.

У цій роботі розглядаються тільки законні і безпечні методи  переконування, які до того ж доступні для кожного, хто володіє мовними навичками хоча б на середньому рівні.

Об’єктом дослідження виступає мовна комунікація, а предметом – засоби мовного переконування.

На перший погляд, у літературних джерелах тема розроблена дуже широко, починаючи з античних часів, коли публічні промови були і своєрідним спортом, і образом життя, до сьогодення, коли помітний сплеск інтересу до проблем аргументації пов’язаний, перш за все, з політичною активністю. Тому головна мета дослідження – висвітлити історичний шлях мистецтва переконання, систематизувати головні положення теорії аргументації та охарактеризувати основні мовні засоби переконування.

Методологічну основу дослідження склали загальнонаукові та спеціальні методи, серед яких: аналізу і синтезу, метод порівняння, спостереження, історичний і логічний.

РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ МИСТЕЦТВА АРГУМЕНТАЦІЇ

Проблеми аргументації завжди привертали до себе увагу логіків. Достатньо вказати на те, що такі розділи, як "Аргументація" або "Логічні основи теорії аргументації", є окремою частиною нормативного курсу логіки і, відповідно, підручників з цієї дисципліни. Однак інтерес до даної проблематики зростає, починаючи з другої половини ХХ ст. Саме в цей період оформлюється такий напрям сучасних логічних досліджень, як неформальна логіка (теорія аргументації тісно пов'язана з нею), переживає своє "друге народження" риторика, бурхливо розвивається еристика тощо. Справа в тому, що в демократичних державах вміння грамотно й переконливо висловлювати свою думку, обґрунтовувати власні позиції, критично ставитись до висловлювань інших людей завжди відігравало визначну роль. Тому аналіз останніх здобутків у теоретичних дослідженнях аргументації має й певне практичне застосування в різних сферах суспільного життя й у реальних процесах спілкування між людьми.

Хоча ораторське мистецтво було відомо й в Давньому Єгипті, Ассирії, Індії, батьківщиною красномовності заведено вважати Елладу. На це вплинула особлива організація соціально-політичного життя полісів – окремих давньогрецьких міст-держав. Кожен громадянин (вільний чоловік, що є мешканцем даного полісу) мав змогу виступити на народних зборах з критикою посадових осіб, проектом закону для обговорення, пропозицією з питань внутрішньої чи зовнішньої політики. Чи буде та або інша ініціатива підтримана, залежало не від заможності чоловіка, не від його статусу, але тільки від того, наскільки переконливим він буде. Якщо згадати також, що народні збори були ще й місцем проведення суду, а звинувачений повинен був захищати себе самостійно, переконуючи суддів у своїй невинності, становиться цілком зрозуміло, що майстерне володіння словом в тих умовах було необхідністю [7, с.9-12].