Електрокари: минуле, майбутне, сьогодення

ЕЛЕКТРОКАРИ: МИНУЛЕ, МАЙБУТНЄ, СЬОГОДЕННЯ

Данііл Тесленко

керівник – Сахарова О.І.

Полтавський базовий медичний фаховий коледж

м. Полтава, Україна

Актуальність теми: Поява електрокарів безумовно принесла в життя людства значну кількість переваг, але й породила безліч протиріч та питань пов’язаних з їх впливом на оточуюче середовище. Безумовно основним конкурентом електрокарів продовжують залишатись автомобілі з бензиновим двигуном. Основними перевагами електрокарів є: обслуговування, безпечність завдяки меншій кількості замінних деталей та за рахунок цього менша ймовірність технічних несправностей, а також джерело живлення, що менш залежне від коливання цін на пальне, а безпосередньо залежить лише від вартості електроенергії. Безумовним плюсом електрокару є технічне обслуговування, що по суті зводиться або ж до обслуговування, або ж до заміни акумулятора. Незаперечною перевагою електрокарів є їх екологічність. Але, екологічні переваги електромобіля залежить від ряду факторів, що не завжди є такими однозначними для пересічного користувача. Тому у цій статті  спробуємо пояснити, що являє собою транспорт майбутнього, яке вже стає сьогоденням і призведе до екологічно чистого середовища нашої країни.

Мета: проаналізувати наукові статті та літературу про вплив електромобілів на екологію України та світу, а також з`ясувати проблемні питання щодо безпечності їх використання.

Матеріали та методи: аналіз інформації з  публікацій і статей по темі дослідження,порівняльна характеристика даних.

Основний зміст:

Якщо порівнювати електрокари з бензиновими та дизельними авто, то вони справді є більш безпечними для довкілля й здоров’я людини, адже вони майже не викидають парникові гази і не забруднюють атмосферу під час руху. Але в той же час ми маємо пам’ятати, що електрика, яку вони використовують, найчастіше отримується із невідновлюваних джерел. В Україні понад 50% електрики отримується через атомну енергетику, і це не є безпечним джерелом енергії. Тому, якщо місце, де рухається електрокар, залишається чистим і більш-менш безпечним, то негативні наслідки від їзди на ньому перекладаються на те місце, де виробляється електроенергія, а відповідно й на людей, які живуть поруч із заводом. Якщо дивитися на ситуацію в масштабах країни з погляду викидів парникових газів, то вся країна однаково викидає парникові гази, тільки не через спалювання бензину чи дизелю, а через вироблення електроенергії.

На цей фактор впливає те, де ми беремо електроенергію. Якщо людина заряджає електрокар від зарядки з енергією з відновлюваних джерел, наприклад, має сонячні батареї в себе в будинку, тоді цей варіант буде значно кращим для довкілля. Що більше в Україні будуть виробляти енергію з відновлюваних джерел (вітрову, сонячну), то більш екологічними ставатимуть електрокари.[pic 1]

Візьмемо і порівняємо Україну, наприклад, з Норвегією. Популяризація електричного транспорту в Норвегії виглядає цілком логічно. Більшість норвезької електроенергії, яку в тому числі використовують електрокари, походить з екологічно чистих джерел. Левову частку електрики в країні виробляють гідроелектростанції. А найбрудніший спосіб норвезької генерації – спалювання природного газу – також не найшкідливіший для середовища.

За даними міжнародної Організації економічної співпраці та розвитку (OECD), на кожну кіловат-годину електроенергії в Норвегії припадає менше 10 грамів викидів в еквіваленті CO2.

Щоб зрозуміти, наскільки це мало, можна порівняти цей показник з Україною. Наша енергетика, за даними Світового банку, продукує приблизно в 40 разів більше викидів – 322 г/кВт*г. А це означає, що у нас використання будь яких електричних пристроїв, в тому числі й електромобілів, у 40 разів шкідливіше, ніж у Норвегії.

За нинішнього розподілу виробництва електроенергії в Україні, коли значна її частина виробляється з вугілля, газу та ядерного палива, ми переносимо шкідливе забруднення з міста в інше місце – туди, де спалюють вугілля та газ, а також туди, де видобувають та збагачують радіоактивну руду. Люди, що проживають навколо електростанцій, зазнають впливу тих самих забруднювачів: малих твердих часток (пилу, сажі), оксидів сірки тощо. Україна, як й інші країни світу, має якнайшвидше відмовитися від викопного палива і перейти на відновлювальну енергетику – сонячну, вітряну.