Діяльність репортерів Борщівського краю на прикладі друкованих видань краю від 80-90х років до сьогодення
Автор: diana2882 • Май 28, 2018 • Курсовая работа • 14,663 Слов (59 Страниц) • 392 Просмотры
Міністерство освіти і науки України
Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича
філологічний факультет
кафедра журналістики
Курсова робота
на тему: ” Діяльність репортерів Борщівського краю на прикладі друкованих видань краю від 80-90х років до сьогодення ”
Студентки 3 курсу 302 групи напряму підготовки Журналістика _ спеціальності Журналістика
Яреми Д.О.
Керівник: Шутяк Лілія Мар’янівна
Національна шкала_________________
Кількість балів:____ Оцінка: ECTS_____
_______ __________________ (підпис керівника) (прізвище та ініціали)
Чернівці – 2018
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………
Розділ 1. Репортер як одна з найголовніших рольових спеціалізацій у сучасній журналістиці
- Міжнародна організація ”Репортери без кордонів”………………..…....5
- Інтернет видання ”Українська правда”…………………………………..7
- Громадське телебачення в Україні……………………………………….8
Розділ 2. Діяльність репортерів Борщівського краю від 80-90х років до сьогодення на прикладі друкованих видань краю
2.1 ”Червоний жовтень”, ”Стрілець” та пролетарська газета ”Вільна праця"……………………………………………………………………………11
2.2 Аналіз видань ”Надзбручанська правда” та ”Вільний край”……………16
2.3 Громадсько-політичне видання ”Галицький вісник плюс” ……………..24
Висновки………………………………………………………………...………32
Список використаних джерел………………………………………………….34
ВСТУП
Журналістика – соціальний інститут, створений з метою забезпечення всебічного й об’єктивного інформування всіх суб’єктів суспільного життя про соціальну дійсність, що необхідне для оптимального функціонування всіх інших соціальних інститутів і суспільства в цілому як саморегулюючої системи. Соціальна місія журналістики полягає в тому, щоб на підставі достовірної інформації здійснювати формування громадської думки та управління масовими емоціями. Це четверта інформативна влада, яка впливає на формування громадської думки, суспільної свідомості шляхом добору, компонування, коментування та тлумачення інформації і тим самим спонукає політиків та суб’єктів гілок державної влади до прийняття безпосередніх рішень і дій у потрібному напрямку. З цього погляду журналістика є носієм влади, оскільки спроможна домогтися виконання своєї волі (прагнення, бажання). Але це можливе лише в тому випадку, коли вона виступає від імені народу, великої людської спільноти, вербалізуючи її волевиявлення. Журналістика лише тоді є четвертою владою, коли виконує свою величну функцію – освідомлення за допомогою правди мас, перетворення мас з об’єкта на суб’єкт соціальної дії. Влада журналістики реалізується через маси, тому вона така сташна для інших гілок влади, якщо вони проводять антинародну політику. З функціонального погляду, журналістика – це форма громадської та літературної діяльності із збирання, обробки та поширення інформації через канали масової комунікації, під якими розуміються передусім преса, радіомовлення, телебачення, інформаційні агентства, електронні канали зв’язку. Сучасна журналістика прямує до синтезу зображення й тексту, тому сьогодні найбільше цінується журналіст, який уміє гарно писати і ілюструвати свій текст доречними і якісними фотографіями. А основою такої журналістики є репортер – зібрана, логічно мисляча людина, яка не боїться труднощів на шляху до отримання хорошого сюжету для програми. Професія репортера затребувана та телебаченні, в інформативних і розважальних програмах, а також на радіостанціях і в друкованих ЗМІ. Саме аналіз становлення та проблеми цієї інформативної діяльності на прикладі газет рідного краю – Борщівщини – та її сучасний стан в репортажі зумовлює актуальність нашої теми. Предмет дослідження – особливості становлення та розвитку професійної діяльності репортера, використовуючи наукові публікації Борщівщини. Мета роботи – визначити професійні особливості діяльності репортерів у 80-90-х роках, сучасному житті на прикладі найпопулярнішого жанру журналістики – репортажу. Метою передбаченні такі завдання:
...