Визначення впливу природно-клiматичних чинникiв на ступiнь комфортностi проживання i вiдпочинку населення у селiтебних i рекрецiйних зонах

Практична робота № 5

ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ ПРИРОДНО-КЛІМАТИЧНИХ ЧИННИКІВ НА СТУПІНЬ КОМФОРТНОСТІ ПРОЖИВАННЯ І ВІДПОЧИНКУ НАСЕЛЕННЯ У СЕЛІТЕБНИХ І РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗОНАХ

ПІД ЧАС ЕКСКУРСІЙ І ПОДОРОЖЕЙ

Мета: вивчення та аналіз впливу клімату й погоди на життєдіяльність людини.

Завдання:

1. На контурну карту України нанести індекси інтегральної оцінки природно-кліматичних умов проживання населення.
2. Проаналізувати природно-кліматичні умови проживання населення в адміністративних областях України.
3. Дати відповіді на контрольні питання.
4. Зробити висновки з виконаної роботи.

Теоретична довідка та методичні рекомендації

Клімат – це багаторічний режим погоди, який грунтується на багаторічних метеорологічних спостереженнях, 25-ти – 50-тирічні цикли, одна з основних географічних характеристик тієї чи іншої місцевості. Основні особливості клімату обумовлюють атмосферний тиск, швидкість і напрямок вітру, температура та вологість повітря, хмарність і атмосферні опади, тривалість сонячної радіації, дальність видимості, температура верхніх шарів ґрунту й водоймищ, випаровування води з земної поверхні в атмосферу, висота і стан сніжного покриву, різні атмосферні явища та наземні гідрометеори (роса, ожеледь, туман, грози, завірюхи тощо).

Клімат суттєво впливає на життєдіяльність людини. Без урахування кліматичних особливостей тих чи інших регіонів не може бути ефективної праці, належного побуту і відпочинку населення, вдало спроектованих міст тощо. Клімат і погода можуть мати короткотривалий і довготривалий вплив.         За характеристиками теплообміну людини – головної ознаки короткотривалого впливу клімату на організм, виділяють комфортну, субкомфортну (відносно сприятливу) і дискомфортну (несприятливу) погоди.

        Зони комфорту – це зони температурних умов зовнішнього середовища, які викликають у людини суб’єктивно добре тепловідчуття без ознак охолодження чи перегріву. Межі зон комфорту можуть змінюватись залежно від місця проживання, а також від стану здоров’я людини (у хворих людей чутливість вища, ніж у здорових). Для людини погода комфортна (сприятлива) зазвичай при температурі 18-26 С°, відносній вологості – 55-85 %, швидкості вітру – 0,1 – 0,2 м/с. З такими показниками у людини спостерігається найменше напруження терморегулюючого і зорового апаратів, що визначає найкращі умови для відпочинку і трудової діяльності. Створення комфортних кліматичних умов будь-якої пори року забезпечує найкращі умови життєдіяльності.

        Міждобова мінливість атмосферного тиску – не більша 4 мбар, температура повітря – 1 С°, швидкість вітру – не більше 3 м/с, відносна вологість – у зазначених межах, геомагнітна активність – 50 гам (низька ступінь). До цієї групи належать такі погоди: сонячна (спекотна і суха, помірно волога і волога), хмарна вдень, малохмарна вночі; з переходом температури повітря через 0 С° із сонячним днем; мало і помірно морозна. Сприятливу погоду добре переносять хворі і це дає змогу проводити всі види кліматолікувальних процедур.

        Зони субкомфорту (перехідні погоди). Вони викликають слабке напруження термолекуляторних систем організму людини. Це спекотний і прохолодний субкомфорт, викликаний відносно сприятливою погодою. Зони характеризуються незначною зміною рівного ходу метеорологічних елементів, слабкою циклональною діяльністю, під час проходження мало виражених фронтів зі швидкістю 35 – 40 км/год; міждобовою мінливістю атмосферного тиску 5 – 8 мбар, температурою 3 – 4 С°, швидкістю вітру більше 4 м/с, геомагнітною активністю від 50 до 90 гамм. До цієї групи належать погоди: дуже спекотна і дуже суха, хмарна, з переходом температури повітря через 0 С°, морозяна погода та ін. Ці погоди добре переносять здорові люди і багато хворих, однак можливі метеотропні реакції (раптове погіршення здоров’я).