Essays.club - Получите бесплатные рефераты, курсовые работы и научные статьи
Поиск

Конвенция МОП №159 Про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів

Автор:   •  Март 24, 2019  •  Эссе  •  618 Слов (3 Страниц)  •  808 Просмотры

Страница 1 из 3

Конвенція №159

«Про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів»

Конференція Міжнародної організації праці стосовно Конвенції №159 була скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці 1 червня 1983 року. За основу були обрані вже існуючі міжнародні норми щодо професійної реабілітації та зайнятості інвалідів, а також вже наявна інформацію про розвиток людських ресурсів.

Зважаючи на те, що 1981 рік був проголошений Генеральною асамблеєю Організації Об’єднаних Нації роком інвалідів під гаслом “Повна участь та рівність!», Всесвітня програма дій щодо інвалідів передбачила ефективні заходи на міжнародному та національному рівнях, аби здійснити умови гасла «Повна участь та рівність!» у соціальному житті та розвитку.

Саме за таких умов були прийняті нові норми щодо цього питання й створена міжнародна Конвенція про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів №159. Особливу увагу звертали на рівність можливостей та ставлення до всіх категорій інвалідів у всіх районах (міських та сільських), соціальна інтеграція, професійна реабілітація. В Україні Конвенцію ратифіковано 6 березня 2003 року.

Згідно із Конвенцією МОП №159, термін «інвалід» – означає особу, можливості якої отримувати, зберігати підходящу роботу та просуватися по службі значно обмежені у зв'язку з належним чином підтвердженою фізичною чи розумовою вадою. Положення Конвенції поширюються на всі без винятку категорії інвалідів.

Інваліди та інші працівники повинні бути рівними у своїх можливостях та правах. Також, рівним має бути ставлення до працівника-інваліда незалежно від статі. Рівність у правах, можливостях та ставленні до особи інваліда не вважається дискримінацією щодо інших працівників.

Компетентні органи повинні вживати заходів задля забезпечення оцінки служб професійної орієнтації, навчання, працевлаштування, зайнятості й для того, щоб інваліди мали змогу отримувати, зберігати роботу, мати кар’єрний ріст і т.д.

Служби професійної реабілітації та зайнятості для інвалідів повинні бути як у міста, так і в сільських районах та віддалених місцевостях.

Ситуація в Україні

Станом на початок 2016 року, в нашій країні налічується понад 2,6 млн осіб з інвалідністю, серед яких 80% – особи працездатного віку. Проте, працевлаштованими є лише третина

...

Скачать:   txt (8.3 Kb)   pdf (37.2 Kb)   docx (9.4 Kb)  
Продолжить читать еще 2 страниц(ы) »
Доступно только на Essays.club