Технологія процесу управління

Тема 4: Технологія процесу управління

План

1. Процес управління, його складові.
2. Особливості процесу управління.
3. Закони, закономірності та принципи управління.
4. Методи управління.

Література:

1. Гріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник. – Львів: БАК, 2001.
2. Мартиненко М. М. Основи менеджменту: Підручник. – К.: Каравела, 2005. – С. 31-53, 378-404.
3. Тарнавська Н. П., Пушкар Р. М. Менеджмент: теорія і практика: Підручник для вузів. – Тернопіль: Карт-бланш, 1997. – С. 134-158.
4. Андрушків Б. М., Кузьмін О. Є. Основи менеджменту: Методологічні положення та прикладні механізми. – Тернопіль: Лілея, 1997. – С. 93-103.
5. Яцура В. В., Жук О. П. Менеджмент: Навчальний посібник. Рекомендовано МОН України як навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – С. 34-57.
6. Ешбі У. Р. Вступ до кібернетики / Пер. з анг. Д. Т. Лахути. Під ред. В. А. Успенського. – М., 1959. – С. 187.

1. Процес управління, його складові.

Процесний підхід був запропонований засновником школи адміністративного управління А. Файолем. Саме він запропонував класифікувати вивчення менеджменту за його функціональними ознаками, які становлять єдиний безперервний процес, що складається з кількох взаємозв’язаних функцій. Анрі Файоль зазначав, що процес управління складається з передбачення, організування, розпорядження , координування та контролювання. Анрі Файоль сформулював і визначив суть адміністративних функцій, їхнє призначення, принципи адміністративного керування. Теоретичні висновки щодо проблем управління А. Файоль виклав у книзі „Загальне і промислове управління” (1916 р.). Всі операції, які мають місце на підприємстві він поділив на 6 груп. Зокрема, це такі: технічні, комерційні, фінансові, охорона майна і осіб, облікові, адміністративні.

Адміністрування – це лише одна з шести сфер діяльності підприємства, яка повинна забезпечувати виробничий процес щодо найкращого використання ресурсів.

Управління як процес означає правильне спрямування всіх шести сфер діяльності підприємства для виробництва продукції і послуг, їх реалізації, залучення капіталів, належної охорони майна, обліку продукції, витрат та ін..

Адміністрування ж виступає зв’язуючою ланкою процесу управління в організації. Визначаючи важливість адміністрування А. Файоль вказував, що успіх організації залежить від адміністративної спроможності керівника – бути гарним адміністратором. Більше того, всі працівники підприємства повинні брати участь в адміністративному управлінні. Адміністративне управління не є привілейованою функцією та обов’язком керівника підприємства. У виконанні цієї функції повинні брати участь в тій чи іншій мірі всі працівники колективу.

Керівник також повинен бути компетентним у виконанні технічної функції, яка характерна для даного підприємства. Навпаки, інші працівники повинні вміти виконувати технічні функції. З цього приводу А. Файоль вказує на ступінь різних установок, які забезпечують працівникам та категоріям службовців вміння виконувати різні функції. Найважливішою установкою нижчого та середнього рівня  функціонерів є їх професійно-технічні знання, які характерні для даного підприємства. Виконання адміністративної функції повинно допомагати нижчим функціонерам виконувати належним чином технічні функції. І навпаки, основна функція керівника підприємства – бути здібним адміністратором, тобто вміти передбачати, організовувати, розпоряджатися, координувати та контролювати. Керівник повинен бути компетентним у спеціальних технічних функціях, щоб належним чином координувати та гармонізувати дії всіх працівників, змусити персонал добре працювати, передбачати майбутнє та організовувати його виконання, а також контролювати виконання задуманого.