Процес забезпечення рівня стратегії управління конкурентоспроможністю в ПАТ «Екватор» та його удосконалення

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ З ТЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ……………..………………………………………………………6

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ І СПОСОБИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ В ОРГАНІЗАЦІЇ  ПАТ «ЕКВАТОР»……………………………………………………...………….….......10

РОЗДІЛ 3. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ НА ПАТ «ЕКВАТОР»……………………………………………………...……………........16

3.1. Організаційно - економічна характеристика організації ПАТ «Екватор»…………………………………………………………………………...16

3.2. Оцінка діяльності стратегії з управління конкурентоспроможністю на ПАТ «ЕКВАТОР»……………………...……………………………………………...….22

РОЗДІЛ 4. ІНТЕРПРИТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЗАХОДІВ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ СТРАТЕГІЇ З УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ………………………………………………25

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...30

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………...…….………………….33

ДОДАТКИ ………………………………………………………………………….37

ВСТУП

Актуальність проблеми. Сучасні тенденції в Україні щодо стратегічного управління рівнем конкурентоспроможністю підприємства диктують свої умови розвитку. Зміни в ринковій економіці постійно змушують менеджерів підприємств коригувати свої стратегічні цілі. Ці цілі та стратегічні рішення мають бути спрямовані, на те, щоб підприємство залишалось на прийнятному для себе рівні на ринку в якому присутня велика конкурентна боротьба. У зв’язку з цим необхідність у використанні більш вдалої стратегії управління конкурентоспроможністю вітчизняними підприємствами. Варто враховувати те, що існує досить багато факторів, які впливають на вирішення майбутньої долі підприємства. Одним з таких факторів є стратегічне управління конкурентоспроможністю підприємства. Тільки у випадку коли менеджери та керівництво в цілому сприймають стратегічне управління конкурентоспроможністю підприємства, як такий елемент, що відіграє важливу роль у житті підприємства можливо вдало обрати та оцінити майбутні перспективи розвитку.

Серед основних проблем, які можна зустріти у вітчизняному стратегічному управлінні конкурентоспроможністю підприємства є:

• Відсутність бажання до розвитку;
• Невміння менеджерами аналізувати ситуацію яка складається с економічній сфері країни;
• Дуже часті зміни кадрів в управлінському складі;
• Не правильне використання західних стратегій управління конкурентоспроможністю, внаслідок чого підприємство або організація рухаються в хаотичному напрямку відносно конкурентів у галузі.
• Не залучення молодих спеціалістів до розробки стратегій  управління конкурентоспроможністю через страх того, що в майбутньому  вони стануть нашими конкурентами.
• Відсутність конкретних конкурентних переваг в порівнянні з іншими організаціями або підприємствами.

Подолання перелічених вище проблем дозволить покращити використання стратегій управління конкурентоспроможністю та розробити нові концепції з використання цих стратегій на вітчизняних підприємствах. Серед українських підприємств існують три типи стратегій управління конкурентоспроможністю: застарілі стратегії управління конкурентоспроможністю підприємства, операційно-стратегічні системи управління та стратегії управління конкурентоспроможністю з використанням західних методик стратегічного планування.

При використанні новітніх методик та стратегій управління конкурентоспроможністю менеджерам варто вміти пристосовувати їх до реалій українського ринку та галузі в якій вони працюють. Також важливим аспектом для менеджерів є вибір найкращої та найефективнішої стратегії управління конкурентоспроможністю, оскільки від цього залежить як в подальшому буде функціонувати підприємство та чи зможе воно максимально ефективно використовувати свої конкурентні переваги у боротьбі за ринки збуту.

Дуже велика кількість вітчизняних та західних вчених займалась проблемою стратегій управління конкурентоспроможністю, зокрема серед вітчизняних вчених можна виділити: Іванов Ю.Б.[20], Вашків О.П.[39], Клименко С.М. [18], Заруба Ю.О.[25], Воронкова А.Е.[2], Шершньова З.Є.[43], Гудзинський О.Д. [4], і інші. Серед зарубіжних вчених, можливо виділити таких людей: Тейлор Ф. [41], Мак-Грегор Д. [27], Портер М.[33], Томпсон А. [31], Лоулер Е.[23], Фоллет М.[31].