Методи ефективного управління персоналом

Підкопчиков Владислав

Горшков М.А.,асистент

Вінницький Торговельно-Економічний Інститут КНТЕУ

Методи ефективного управління персоналом

Сьогодні актуальним є питання про методи ефективного управління персоналом, адже це дозволяє правильно розпоряджати обов’язки та ролі у процесі виконання певних завдань. Методи управління персоналом – це сукупність певних способів цілеспрямованого впливу керівника на певних працівників, з метою спрямування їхніх дій в процесі виробничого процесу.

Проблемою ефективного управління персоналом займалися такі вчені, як: Д.Мак-Грегор, К.Левін, У.Оучі, І.Майерс-Бріггс, К.Бріггс, Ф.Фідлер, Р.Лайкерт, Р.Танненбаум, У.Шмідт, В.Врум, П.Йеттон, Р.Блейк, Дж.Моутон, Р.Хаус, Т. Мітчелл, П.Херсі, К.Бланшар і багато інших.

Існує безліч методів управління персоналом, всі вони поділяються за наступними класифікаціями:

1. За змістом: планування, облік і аналіз, організація управління кадрами.
2. За характером впливу: прямий вплив, непрямий вплив, безпосередній.
3. За масштабом використання: приватні і загальні.
4. За тривалістю впливу: оперативні, довгострокові.
5. За способом вироблення впливу: колективні, одноосібні.
6. За рівнем застосування: рівень підприємства, галузевий рівень, рівень підрозділу.

Методи управління персоналом залежать від багатьох факторів середовища в якому вони застосовуються. В залежності від цього вчені розробили низку методів, що допомагають ефективно розподіляти робочі ролі і досягати найкращих результатів.

Серед найефективніших методів можна виділити:

1. Теорія Дугласа Мак-Грегора (демократичний стиль): теорія базується на тому, що якщо умови роботи сприятливі, то персонал долучений до управління буде брати на себе відповідальність і прагнути до творчого вирішення завдань і проблем. Керівник, що віддає перевагу демократичному стилю, приймає усі управлінські рішення після обговорення проблем з урахуванням думки, інтересів, потреб підлеглих. Виконання прийнятих рішень контролюється як керівником, так персоналом, що забезпечує високу ефективність діяльності, активність працівників і згуртованість колективу. Реалізація даного стилю можлива за умови наявності високих інтелектуальних, організаторських, психологічних і комунікативних якостей у керівника.[1]
2. Ліберальний стиль: характеризується максимальним демократизмом і мінімальним контролем. Тобто метод трактує те, що підлеглі самі повинні виконувати виниклі перед ними проблеми. Це означає, що вони беруть на себе більшу відповідальність за проведення робочого процесу.
3. Авторитарний стиль: Керівник, що віддає перевагу авторитарному стилю, одноосібно приймає всі рішення, суб'єктивно оцінює результати діяльності, пригнічує ініціативу і творчість підлеглих.

Переваги даного методу управління:

■ ідеальний порядок і висока трудова дисципліна;

■ постійний контроль забезпечує високі результати роботи;