Соціальний конфлікт

ТРУДОВИЙ КОНФЛІКТ – це такі протиріччя організаційно-трудових відношень, коли вони приймають характер прямих соціальних сутичок між індивідами та групами. Є видом соціального конфлікту, об'єктом якого є трудові відносини й умови їхнього забезпечення.

В основі трудового конфлікту лежить боротьба між індивідами (чи групами) за досягнення (чи збереження) засобів виробництва, економічної позиції, влади чи інших цінностей, що мають суспільне визнання, а також підпорядкування, нейтралізація, усунення дійсного (або уявного) супротивника.

Перехід до ринкової економіки в Україні відбувається вкрай суперечливо. З одного боку, він супроводжується формуванням якісно нових правових соціально-трудових відносин, а з іншого — наростанням конфронтації, соціальної напруженості, про що свідчать масові невдоволення — колективні трудові суперечки й конфлікти.

В якості атрибуту суспільного буття конфлікт сприймався з давніх часів. Найперші спроби зрозуміти та описати сутність соціального протиборства були здійснені мислителями ще у VII — VI ст. до н. є. Атрибутом будь-якого суспільства є конфлікт, оскільки завжди існують відносини панування та підлеглості.

Причиною конфлікту є тільки усвідомлена потреба, що виступає як інтерес. Однак не всякий інтерес є причиною конфлікту, а тільки той, котрий пов'язаний із задоволенням дефіцитних потреб, через оволодіння якими й виникає протиріччя й відбувається зіткнення сторін. При цьому самі інтереси можуть бути досить різноманітними. Вони можуть бути матеріальними й ідеальними, об'єктивними й суб'єктивними. Люди можуть вступати в боротьбу як за капітал, так