Життя Євгена Слуцького

Є . Є . Слуцький (1880–1948 рр .) – видатний український економіст, статистик і математик . Його новаторські дослідження, багата й різнобічна на- укова спадщина і нині залишаються актуальними та затребуваними представниками не тільки націо- нальної, а й світової статистико-економічної думки .

Є . Є . Слуцький народився 7 квітня 1880 р . у селі Нове Ярославської губернії в родині вчителя, випускника Київського університету Святого Во- лодимира . У 1886 р . хлопчик вступає до Житомир- ської класичної гімназії, яку у 1899 р . закінчує із зо- лотою медаллю, після чого продовжує навчання на математичному відділенні фізико-математичного факультету Київського університету . Але в 1902 р . його було виключено з університету за участь у студентських протестах . Є . Є . Слуцький виїжджає до Німеччини і продовжує навчання на машинобу- дівному факультеті Мюнхенського політехнічного інституту . За словами самого вченого, інтерес до економіки у нього сформувався ще в перші студент- ські роки в Києві, а далі поглибився та зміцнився у Мюнхені . Не закінчивши інститут, у 1905 році він повертається до Києва і стає студентом юридично- го факультету Київського університету . У 1910 р . Є . Є . Слуцький підготував дипломну роботу – гли- боку й оригінальну працю із застосуванням мате- матичних методів “Теорія граничної корисності”, за яку був відзначений дипломом першого ступеня і медаллю . У 1912 р . виходить друком його посібник “Теорія кореляції та елементи учення про криві роз- поділу” .

З 1913 по 1926 роки Є . Є . Слуцький викладає у Київському комерційному інституті та бере участь у роботі Товариства економістів при інституті . З 1918 р . він є дійсним членом Товариства суспіль- них наук імені О . О . Чупрова при Московському університеті та бере активну участь у розгортанні діяльності Української Академії наук . У цей пері- од учений плідно займається науковою роботою . У 1915 р . вийшла друком праця, яка принесла на- уковцю світове визнання – “До теорії збалансова- ного бюджету споживача”, де започатковано якісно новий етап у розвитку попиту, показано зв’язок між функцією корисності, ціною та грошовими доходами населення . У 1922–1926 рр . виходить низка наукових праць з теорії імовірностей, математичної ста- тистики, економіки . У 1922 р . на ІІІ Всеросійському статистичному з’їзді Є . Є . Слуцький представляє результати своїх наукових досліджень, високо оці- нені науковим середовищем . У цьому ж році за розробку економіко-математичних методів учений отримує звання професора . Однією з найвідоміших праць цього періоду є “Етюд до проблеми побудови формально-праксеологічних засад економіки”, що стала фундаментом сучасної праксеології . У 1926 р . Є . Є . Слуцький переїхав до Москви, спочатку пра- цював у Центральному статистичному управлінні, а згодом – у Кон’юнктурному інституті (незабаром ліквідованому) при Наркоматі фінансів СРСР . У 1927 р . у журналі “Питання кон’юнктури” науко- вець опублікував статтю “Додавання випадкових причин як джерело циклічних процесів” . Ця праця, перероблена і видана у 1937 р . англійською мовою, принесла автору всесвітнє визнання .

У 1934 р . Є . Є . Слуцький перейшов до Науково- дослідного інституту математики та механіки при Московському університеті й одночасно викладав на кафедрі математичної статистики, а з 1938 р . пра- цював у Математичному інституті Академії наук СРСР, де займався академічною науковою діяль- ністю . Його наукові праці цього періоду стосували- ся питань чистої математики, теорії імовірностей, математичної та експериментальної статистики, політичної економіки, соціології та інших галузей знань . Загалом до основних наукових праць учено- го слід віднести такі: “Теорія кореляції та елементи вчення про криві розподілу” (1912 р .), “Сер Вільям Петті” (1914 р .), “До теорії збалансованого бюдже- ту споживача” (1915 р .), “Статистика і математика” (1915–1916 рр .), “Етюд до проблеми побудови