Особливості цивільно-правового захисту права на життя

ЗМІСТ

ВСТУП        3

РОЗДІЛ 1. ПРАВО НА ЖИТТЯ В СИСТЕМІ ОСНОВНИХ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ        5

1.1        Поняття та особливості права на життя        5

1.2        Зміст права на життя        8

РОЗДІЛ 2. ПРАВО НА ЖИТТЯ В СИСТЕМІ ОСОБИСТИХ НЕМАЙНОВИХ ПРАВ        12

2.1 Право на життя як особисте немайнове право        12

2.2 Здійснення права на життя        15

РОЗДІЛ 3. ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ПРАВА НА ЖИТТЯ        18

3.1 Гарантії права на життя        18

3.2 Особливості цивільно-правового захисту права на життя        21

ВИСНОВКИ        25

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:        28

ВСТУП

Право  людини на життя посідає важливе місце в системі прав людини, що обумовлено особливою цінністю блага, яке лежить в його основі. Біологічне життя унікальне і є найвищим, найбільш загальним і природним благом, тому що втрата його виключає користування усіма іншими цінностям. Виникнення права на життя чи відповідно його припинення у більшості випадів не залежать від волі особи.

Даному праву притаманний специфічний зміст та певні особливості, і, водночас, воно тісно пов’язане з іншими правами людини та є невід’ємним елементом системи прав людини. Право на життя багатоаспектне, воно включає право на збереження і право розпоряджання ним.

Право людини на життя – це закріплена нормами міжнародно-правових актів та внутрішнього законодавства можливість певної поведінки людини, спрямованої на забезпечення недоторканості свого життя з боку інших осіб та свободи розпорядження ним.

Стаття 3 Конституції України визнає життя людини однією з найвищих соціальних цінностей Української держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Багато основних галузей права, зокрема конституційне, кримінальне, адміністративне, постійно розвиваються з метою вирішення проблем реалізації та захисту права на життя. Але одним з найважливіших є саме цивільно-правовий  аспект  цього немайнового права.

Актуальність даної теми полягає в тому, що не зважаючи на загальновизнану цінність життя людини та її права на життя, законодавча та правозастосовча практика України та інших держав світу не завжди в повній мірі відповідає вимогам гарантування та захисту цього права, створення відповідних умов його здійснення.

Кожна людина має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб як за допомогою традиційних способів, так і за допомогою певних цивільно-правових засобів.

У сучасній юридичній науці проблему суті, ознак та видів  тлумачення норм права прямо чи опосередковано розглядають у своїх наукових працях Рогова О. Г., Ольхович Л. А., Мірошниченко О. А., Соловйов А. В., Стеценко С. Г., Толстая Є. В., Басовська К. О., Веремієнко С. В.,  Кузьменко Я. П., Стефанчук Р. О.,  Давидова Н. О., Лісніча Т. В., Коробцова Н. В., Л. В. Федюк, А. О. Церковна, С 1. Чорнооченко, М. Л. Шелютто, С. І. Шимон та інші науковці.

Комплексний підхід до реалізації поставленої мети зумовив вирішення таких завдань:

• розкрити поняття права на життя;
• розглянути право на життя в системі основних прав і свобод людини;
• висвітлити зміст права на життя;
• дослідити цивільно-правові аспекти права на життя людини в українському законодавстві;
• визначити гарантії права на життя;
• зробити висновки.

Об’єкт дослідження – цивільно-правові відносини, що носять особистий немайновий характер.

Предмет дослідження – цивільно-правові аспекти права людини на життя в українському законодавстві.

Метою роботи є дослідження цивільно-правові аспекти регулювання права людини на життя.

В даній курсовій роботі для дослідження були використані такі методи як діалектичний, формально-логічний, герменевтичний, порівняльний методи, метод історико-правового аналізу, системно-структурний метод та інші.

Курсова робота побудована логічно та послідовно. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.