Біонична архітектура як один з найперпективніших напрямків біоніки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

(КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ)

КИЇВСЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

(КИЇВСЬКА МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК)

відділення:

секція:

базова дисципліна:

БІОНИЧНА АРХІТЕКТУРА ЯК ОДИН З НАЙПЕРСПЕКТИВНІШИХ НАПРЯМКІВ БІОНІКИ

Автор роботи:

р., учен  класу

спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 255

з поглибленим вивченням природничо-математичних предметів Дарницького району м. Києва,

Науковий керівник:  

 Бреус Надія Юріївна,

 кандидат біологічних наук,

керівник гуртка «Ластівка» СШ № 255

Педагогічний керівник:

КИЇВ – 2020

Тези

 «Біонична архітектура як один з найперпективніших напрямків біоніки»

Робота виконана на  27  сторінках; складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури (17 джерел), шести малюнків, однієї таблиці та трьох додатків

Актуальність теми. Тенденція останніх років свідчить про зростання чисельності населення Землі. Це спонукає науковців всього світу до пошуку вирішення проблеми перенаселення та збереження якості життя для всього людства. З цією метою ставиться питання про засвоєння космосу, вирощування рослин та навіть білкових структур задля забезпечення їжею. Також однією з проблем є будівництво житла та раціональне використання територій.

Одним з напрямків сучасної архітектури – біоніка або біонична архітектура. Вона передбачає інтеграцію природних технологій в процеси спорудження будинків та будівель. На початку свого розвитку біонична архітектура запозичувала матеріали, так з’явився напрямок – екобудівництва, коли будівля зводиться виключно з матеріалів природного походження. Наразі це вже далеко не новинка. Інноваційний підхід – запозичення не тільки форм та матеріалів, а й спроба створити справжній «живий» будинок, що мав би здатність «самозагоюватися», відновлюватися та навіть зростати. Можливо, у минулому століття така б ідея здалася б занадто казковою. Проте, перші досліди вже активно ведуться у цьому напрямку.

Актуальність роботи полягає у дослідженні гіпотези створення будинків схожих на живі організми. Таке б житло було не тільки безпечне, а й корисне для здоров’я людини та сприяло б не тільки повноцінному відпочинку, а й, навіть, значному поліпшенню життєвого тонусу та довголіттю. 

У якості об’єкту дослідження обрано популярну на Україні послугу – сон на вуликах. Вона передбачає відпочинок в будиночку, де ліжко є верхньою кришкою справжніх бджолиних вуликів. Тональність та вібрація, яку створює бджолина родина при контакті з людським тілом має корисні та оздоровлюючі властивості.

 Предмет дослідження – біоника в архітектурі як засіб створення комфортних умов життя людини.

Мета дослідження – дослідити новий напрямок житлової архітектури та можливість використання живих організмів з метою створення комфортних умов проживання.

Основними завданнями дослідження є:

1. Опрацювання наукових та інформаційних джерел, що містять наукове обґрунтування досліджуваної проблеми.

2. Систематизація даних, отриманих в ході роботи з літературними джерелами та оформлення апарату дослідження.

3. Проведення аналітичної роботи.

4. Організація та проведення експериментальне спостереження.

 Гіпотеза дослідження – припущення про те, що використання живих організмів в будівельних технологіях може мати не тільки практичну, а й оздоровчу користь для людства.

Практичне значення результатів дослідження у доцільності їх використовування задля підготовки лекційного матеріалу, а також у якості гіпотези для більш глибокого вивчення теми та ведення детальних досліджень.

Для висвітлення результатів роботи 

 використані наступні методи: