Журналіст в умовах кризової ситуації: як не стати заручником чужих конфліктів

Журналіст в умовах кризової ситуації: як не стати заручником чужих конфліктів

Під час збройних конфліктів, або міжнародних, або внутрішніх, роль засобів масової інформації набуває особливого значення. Зважаючи на те, що під час війни фактично відсутні організації громадянського суспільства, які могли б контролювати органи влади та збройні сили, журналісти стають головним (якщо не єдиним) джерелом неупередженої та об'єктивної інформації. Як наслідок – сьогодні для багатьох журналістів військова журналістика перетворилася на небезпечну професію, яка вимагає бути в центрі подій – поряд зі смертями, насильством, – ризикуючи власним життям, адже в зоні збройного конфлікту життя і здоров'я журналіста може наражатись на велику небезпеку.

У 2014 році під час активної фази конфлікту на Сході на території України загинули під час виконання своїх обов'язків 5 журналістів. Це стало підставою для CPJ (Комітет із захисту журналістів – Committee to Protect Journalists) внести Україну разом із Сирією, Іраком, Ізраїлем, Сомалі та Пакистаном за підсумками 2014 р. до списку країн, найнебезпечніших для роботи співробітників мас-медіа. Це зробило питання володіння навичками фізичної безпеки та правилами роботи у зонах бойових дій особливо пріоритетним для українських журналістів.

Незважаючи на те, що журналісти перебувають у зоні збройного конфлікту під протекцією міжнародного та національного права, не слід розраховувати виключно на такий захист. Вона гарантована лише у разі виконання стороною конфлікту міжнародно визнаних правил ведення війни – що не завжди; також слід звертати увагу на психологічний та психічний стан озброєних учасників конфлікту. Але не варто й недооцінювати значення норм міжнародного гуманітарного права, яке визначає права журналіста та захищає його у зоні збройного конфлікту. Для роботи у зоні АТО доцільно отримати акредитацію. Українське законодавство не вимагає обов'язкової акредитації у зоні збройного конфлікту, але за її відсутності робота у зоні конфлікту суттєво ускладниться; до того ж вона дуже бажана з огляду на вимоги безпеки. Акредитацію журналістів у зоні АТО здійснює Служба безпеки України.

Особливістю конфліктів сучасності стало набуття особливого впливу інформаційної складової, що є логічним результатом переходу людства від індустріального до інформаційного ладу. Відповідно, надзвичайно зросла роль журналістів та інформації. Як журналісти можуть впливати на припинення війни, публікуючи факти насильства та гуманітарних катастроф та привертаючи увагу міжнародної громадськості, так і журналістів можуть використати для подальшої ескалації конфлікту. І правил цього використання чи якихось моральних обмежень часто не існує. Журналістам можуть «годувати» інформацію для обману громадської думки, з журналістів можуть «зняти» розвідувальні дані, життя журналістів стає розмінною монетою – від банального викупу до показової кари заради терору.

Чи заслуговують на довіру як достовірні джерела інформації профілі публічних осіб в соціальних мережах?

У XXI столітті темпи розвитку інформаційних технологій змістилися у бік медійної діяльності та процесів обміну інформацією. Хибна інформація, що вводить в оману, може негативно впливати на свідомість аудиторії та підірвати різні відносини, соціальні норми, цінності та традиції. Ось чому в нинішніх умовах проблема хибних, вигаданих та фальшивих новин, тобто фейкових новин, стала однією з найважливіших тем у сучасній журналістиці. Я вважаю, що достовірні джерела інформації у профілі публічних осіб не можуть заслуговувати на довіру.

Наприклад, сьогодні недостовірна інформація зустрічається не лише у соціальних мережах, а й у новинах серйозних ЗМІ, особливо інформаційних сайтів. Це призвело до того, що споживач контенту перестав аналізувати інформацію та приймає її наосліп, вірить їй. У соціальних мережах стрімко набирає популярність діяльність блогерів, які поступово перетягують увагу громадськості із традиційних ЗМІ та електронних інформаційних ресурсів на себе. Сьогодні матеріали із соціальних мереж, блогів, форумів, фото- та відеохостингів найбільш обговорювані. Сучасні засоби комунікації дедалі більше стають джерелами неперевіреної чи заснованої на чутках інформації. Новина, що містить брехню, вигадку і фальшиву інформацію, у журналістиці називається фейковою.