Теоретико-правовий аналiз поняття та видiв часу вiдпочинку в Українi

Київський професiйно-педагогiчний коледж iменi Антона Макаренка

Циклова комiсiя юридичних дисциплiн

КУРСОВА РОБОТА

з дисциплiни: «Трудове право України»

на тему: «Теоретико-правовий аналiз поняття та видiв часу вiдпочинку в Українi»

Студента  III  курсу 66Ю-3/9 групи

Спецiальностi: 081 «Право»

Жили Юлiї Олегiвни

Керiвник: кандидат iсторичних наук, спецiалiст вищої

категорiї, старший викладач

Муляр Галина Володимирiвна

Оцiнка _____________________________________________

Члени комiсiї    ________________ _____________________

                (пiдпис)                (прiзвище та iнiцiали)

                ________________ _____________________

                (пiдпис)                (прiзвище та iнiцiали)

                ________________ _____________________

                (пiдпис)                (прiзвище та iнiцiали)

м. КИЇВ  2020 рiк

ЗМIСТ 

ВСТУП        3

РОЗДIЛ I. ТЕОРЕТИЧНI ОСНОВИ РЕГУЛЮВАННЯ ЧАСУ ВIДПОЧИНКУ В УКРАЇНI        6

1.1.        Поняття часу вiдпочинку як iнституту трудового права та його складовi        6

1.2.  Види часу вiдпочинку та їх характеристика        9

РОЗДIЛ II. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВIДПУСТОК ТА ЇХ КЛАСИФIКАЦIЯ        14

2.1.  Теоретичнi засади поняття вiдпусток та їх класифiкацiя        14

2.2.   Характеристика окремих видiв вiдпусток        18

РОЗДIЛ ІІІ. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО МЕХАНIЗМУ РЕГУЛЮВАННЯ ЧАСУ ВIДПОЧИНКУ ПРАЦIВНИКIВ В УКРАЇНИ        23

3.1. Проблеми системи регулювання часу вiдпочинку працiвникiв в Українi.        23

3.2. Зарубiжний досвiд органiзацiї регулювання часу вiдпочинку працiвникiв        26

ВИСНОВКИ        29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ        31

ВСТУП

Актуальнiсть теми. У сучасних умовах реформування соцiально-трудових вiдносин великого значення набуває питання часу вiдпочинку працiвникiв. Це можна пояснити тим, що саме регламентацiя робочого часу в чинному законодавствi виступає однiєю з гарантiй забезпечення права на вiдпочинок. Важливого значення в даному аспектi набуває питання вдосконалення правових норм нацiонального законодавства, якi забезпечують реалiзацiю громадянами свого трудового права, а саме права на вiдпочинок.

Вiдпочинок поряд з працею є основними соцiальними становищами, в яких людина перебуває все своє свiдоме життя, за винятком дитячого вiку. Праця кожного обов'язково повинна чергуватись з вiдпочинком. Адже без вiдпочинку людина втрачає здатнiсть плiдно працювати. Тривала праця без перерви виснажує людину. Саме тому у законодавствi України суттєву увагу придiлено врегулюванню питання щодо реалiзацiї права людини на вiдпочинок.

Час вiдпочинку покликаний доповнювати робочий час. За своєю природою, вiдпочинок – це особливий психо-емоцiйний стан людини, спрямований на вiдновлення, збереження здоров’я i працездатностi працюючих за трудовим договором. Доведено, що людина спроможна продуктивно працювати лише при оптимальному поєднаннi робочого часу та часу вiдпочинку.

Право на вiдпочинок передбачає стаття 45 Конституцiї України. Вiдповiдно до поданої статтi кожен хто працює, має право на вiдпочинок. Це право забезпечується наданням днiв щотижневого вiдпочинку, оплачуваної щорiчної вiд пустки, скороченої тривалостi роботи у нiчний час, скороченого робочого дня щодо окремих професiй. Цi конституцiйнi основи деталiзуються в наступних нормах трудового законодавства, зокрема, главi V КЗпП України яка має назву: «Час вiдпочинку», Законi України «Про вiдпустки» та iнших нормативних актах.