Підготовче провадження згідно нового ЦПК

Місце підготовчого провадження в структурі цивільного процесу з урахуванням новел проекту цпк

Зміст

1. Загальна характеристика підготовчого провадження в цивільному процесі        3

2. Підготовче провадження згідно нового ЦПК України        9

Список використаних джерел        13

1. Загальна характеристика підготовчого провадження в цивільному процесі

Завданнями цивільного судочинства відповідно до статті 1 Цивільного процесуального кодексу України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави [1]. Сприяти досягненню цього завдання покликаний цивільний процес, що складається з окремих стадій, серед яких особливе місце займає стадія провадження до судового розгляду, регламентована розділом ІІІ главою 3 поки чинного Цивільного процесуального кодексу України від 2004 року. Вказана стадія є по суті підготовчим провадженням у справі. Проблема визначення суті та назви даної стадії вичерпана з прийняттям нового ЦПК України, який набирає чинності зовсім скоро. Так, в ньому чітко визначено першу стадію судового процесу як підготовче провадження, виокремлене у окрему главу 3.

Становлення стадії провадження у справі до судового розгляду відбувалося в межах загального розвитку цивільного судочинства на території України. Г.П. Тимченко вважає, що тенденції розвитку останнього найбільш помітні саме стосовно цієї стадії, а саме її еволюції від найпростіших форм, які були прообразом підготовки справи до детального закріплення в окремих розділах процесуальних законів [10, с. 143].

Підготовче провадження в цивільному процесі є однією із важливих стадій, яка спрямована на вжиття заходів для всебічного, об’єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку та з’ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду. З огляду на широту завдань, стадія підготовчого провадження поділяється на два етапи, підготовку справи до судового розгляду та попереднє судове засідання. Попереднє судове засідання має спеціальну мету, яка полягає у з’ясуванні можливості врегулювати спір до судового розгляду. Як і будь-який етап у межах певної стадії, попереднє судове засідання починається і закінчується шляхом прийняття акта. Попереднє судове засідання починається з моменту прийняття рішення про його проведення та закінчується винесенням ухвали про призначення справи до судового розгляду [7, с. 155].

У цивільному процесі Н. Л. Бондаренко-Зелінська вважає, що «попереднє судове засідання не може мати самостійної процесуально мети, оскільки є всього лише процесуальною формою стадії підготовки справи до судового розгляду. Свою позицію, аргументує тим, що, врегулювання спору до судового розгляду є складовою завдання стадії підготовки – сприяння примиренню сторін. Причому завданням, що стоїть перед судом на стадії підготовки, є сприяння врегулюванню спору до судового розгляду, а не з’ясування можливості такого. Якби воно було метою, то вся діяльність учасників процесу була б спрямована не на створення умов для правильного та своєчасного розгляду та вирішення справи, а тільки на з’ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду» [4, c. 97].

Також Н. Л. Бондаренко-Зелінська зазначає, що незважаючи на те, що проведення попереднього судового засідання є необов’язковим відповідно до ст. 130 ЦПК України, це не виключає обов’язковість проведення підготовчих дій до розгляду справи у суді одноособово суддею з ухваленням відповідних процесуальних документів, а також вчинення певних процесуальних дій, зокрема сповіщення осіб щодо часу і місця проведення судового засідання [3, с. 27].

Поліщук Н. зазначає, що стадія провадження до судового розгляду покликана забезпечити досудове врегулювання спору (примирення сторін) та підготовку справи до судового розгляду з метою уникнення порушення принципів змагальності та рівності сторін; уникнути невиправданих затримок у розгляді, що зрештою може призвести до порушення розумних строків розгляду справи тощо [8, с. 16].