Взаємодія НАБУ, САП та НАЗК

ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«Житомирська політехніка»

Р Е Ф Е Р А Т

на тему «Взаємодія НАБУ, САП та НАЗК»

Підготувала: студентка факультету «Публічне управління та право»

Назаренко Б.Д.

ЖИТОМИР  -   2022 рік

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………...2

Основна частина……………………………………………………………………3

Висновок…………………………………………………………………………….9

Список джерел……………………………………………………………………11

ВСТУП

Корупція є явищем не новим для людства, більше того – багато успішних країн навчилися дуже успішно боротися із даною «хворобою» недоброчесної поведінки на різних рівнях життя та влади. На жаль, даний вид злочину залишається надзвичайно актуальним для вітчизняних реалій, і цим загрожує державності, функціонуванню суспільства, легітимності державних органів, рівню довіри до влади, а головне – репутації країни, її органів управління та безпеці громадян.

Місія антикорупційної політики полягає у максимальному зменшенні рівня корупції, захисту суспільства від загроз, впливу і наслідків корупції, виявлення та усунення причин і умов корупції. У Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» [1] основна мета антикорупційної реформи містить дві перші з трьох вказаних складових ознак корупції в Україні, зменшення втрат державного бюджету та бізнесу через корупційну діяльність, а також підвищення позицій України у міжнародних рейтингах, що оцінюють рівень корупції.

Постійна гонитва за подоланням корупції штовхає на радикальні кроки щодо викорінення цього негативного явища шляхом створення нових органів щодо боротьби з нею. До таких органів, створених державою, можна віднести: Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП), Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) та Вищий антикорупційний суд (ВАС), однак в даному рефераті я його розглядати не буду.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Закон України «Про запобігання корупції» [2] дає визначенню терміну корупція як використання особою, наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, або на її вимогу іншим особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей. Корупційними злочинами відповідно до Кримінального кодексу України (КК) [3] вважаються злочини, передбачені ст.ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені ст.ст. 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК.

Для протидії корупційним злочинам в Україні протягом 2014-2019 рр. створено низку спеціалізованих органів.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) було створено на підставі Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» від 14 жовтня 2014 р. [4]. Згідно із Законом НАБУ – це державний правоохоронний орган, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових. Метою діяльності цього органу визначено протидію кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції» [5] № 198-VIII від 12 лютого 2015 р. (набрав чинності 04.03.2015 р.) внесено зміни до Закону України «Про прокуратуру» [6]. Відповідно до вищезгаданого Закону у Генеральній прокуратурі України утворюється (на правах структурного підрозділу) Спеціалізована антикорупційна прокуратура (CАП). Відповідно ч. 3 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» [2] прокурор як спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції, наділений повноваженням щодо внесення подань про проведення службового розслідування з метою встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного пов’язаного з корупцією правопорушення. Саме таким прокурором є прокурор САП. У свою чергу САП наділена функціями здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням корупційних правопорушень, які вчинили високопосадовці та які становлять загрозу національній безпеці України (такі особи обіймають керівні посади у законодавчих, виконавчих, судових органах влади, є керівниками державних/напівдержавних підприємств), та у випадках коли розмір предмета злочину або завданої шкоди в п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України, КПК [7]), а також підтримання публічного обвинувачення в суду.