Основи десмургii. Антисептика. Асептика

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ

ОСНОВИ ДЕСМУРГІЇ.

АНТИСЕПТИКА. АСЕПТИКА.

УЖГОРОД – 2015

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ

РОЗДІЛ

ОСНОВИ ДЕСМУРГІЇ.

АНТИСЕПТИКА. АСЕПТИКА.

Методичні вказівки для самопідготовки студентів ІІ – ІІІ курсів медичного факультету із загальної хірургії

УЖГОРОД – 2015

Автор: кандидат медичних наук, доцент Пантьо В.І.

Відповідальний за випуск: к.м.н., доцент Девіняк О.Т.

ТЕМА. ОСНОВИ ДЕСМУРГІЇ.

1. Актуальність теми

Пацієнти із хірургічною інфекцією, ранами, травматичними ураженнями складають переважну більшість хворих хірургічних стаціонарних та поліклінічних відділень. Для лікування більшості патологій хірургічних спеціальностей та при наданні першої медичної допомоги у побуті необхідно знання основних правил накладання м’яких та жорстких пов’язок. Засвоєння теоретичних знань та практичних навичок тем „Основи десмургії”, „Асептика. Антисептика” дозволяє розуміти клінічні аспекти використання фармацевтичних засобів, лікування невідкладних хірургічних патологій, необхідні для подальшого навчання та практичної діяльності.

2. Мета заняття

Вивчити основні правила накладання пов’язок, основи їх класифікації по призначенню, анатомічну класифікацію, поняття про середньофізіологічне положення кінцівок. Практично засвоїти накладання основних пов’язок на різні анатомічні ділянки.

3. Базовий рівень студентів

• Анатомія опорно-рухового апарату
• Поняття про рани, травматичні пошкодження

4. Перелік контрольних знань та умінь, які набуватиме студент.

Знати:

Знати основні види пов’язок, правила їх накладання, ускладнення, які виникають при неправильному їх виконанні. Знати середньофізіологічне положення для накладання пов’язок на кінцівки.

Вміти:

Перерахувати основні види пов’язок, правила їх накладання, ускладнення, які виникають при неправильному їх виконанні, практично накладати різні види пов’язок на різні анатомічні ділянки тіла, вміти їх закріпити.

5. Основні теоретичні положення теми.

Десмургія – керівництво до накладання пов’язок – самостійний розділ загальної хірургії, необхідний для правильного лікування пошкоджень та захворювань людського тіла.

Пов’язка – засіб тривалого лікувального впливу на рану, патологічне вогнище або частину організму хворого з використанням різноманітних матеріалів та речовин шляхом їх утримання на певній ділянці тіла хворого.

Класифікаціія пов’язок по призначенню:

1. Фіксуючі
2. Захисні
3. Кровозупинні
4. Тиснучі
5. Іммобілізуючі
6. Спеціальні

По виду перев’язочного матеріалу:

1. Пов’язки із марлі;
2. Пов’язки із тканин;
3. Гіпсові пов’язки;
4. Шини;
5. Спеціальні пов’язки.

По способу фіксації перев’язочного матеріалу:

Безбинтові пов’язки: клейові, лейкопластирні, косиночні, пращевидні, із трубчатого еластичного бинта.

Бинтові: циркулярні, спіралевидні, повзучі, хрестоподібні, „черепашина”, поворотна, колосовидна, пов’язки на голову („шапочка Гіппократа”, „чепець” та ін.).

По локалізації:

1. Пов’язки на голову та шию.
2. Пов’язки на грудну клітку та плечовий пояс.
3. Пов’язки на черево та таз.
4. Пов’язки на нижню кінцівку.
5. Пов’язки на верхню кінцівку.

Основним видом перев’язочного матеріалу є марля – тканина, у якій нитки розташовані нещільно одна до одної. Така будова забезпечує марлі основну її властивість – гігроскопічність (на основі фізичного явища капілярності). Окрім того, марля легка, добре підлягає стерилізації, неалергічна.