Вплив пестицидів на функції печінки

Державний вищий навчальний заклад

«Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

Факультет природничих наук

Кафедра анатомії і фізіології людини та тварини

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

«Вплив пестицидів на функції печінки»

                                                             Виконав: студент IV курсу, групи БЛД(з)-44

                                                             Спеціальності 091-Біологія.

                                                             ОПП Лабораторна діагностика

                                                             Дик Н.Р.

                                                             Керівник: к.б.н., доц. Случик І.Й.

                                                             Рецинзент: д.м.н., проф. Грицуляк Б.В.

 Івано-Франківськ – 2020 рік

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.................................................................3

ВСТУП……………………………………………………………..……..………...4

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ……………………………………...………7

1.1. Поняття «пестициди» …………………………………………….…..………7

1.2. Класифікація пестицидів та їх властивості……………………..……...…...8

1.3. Шляхи поширення пестицидів у навколишньому середовищі ……………11

1.4. Вплив пестицидів на організм людини та безпосередньо на функції печінки…………………………………………………………………………….. 16

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ……………………..19

2.1 Гістологічний метод дослідження..............……………………………….…..19

РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ……..21

3.1. Патогістологічні зміни в клітинах печінки…..…………………..…………..21

3.2. Морфо-функціональні зміни  в печінці під дією пестицидів.……….……...22

ВИСНОВКИ……………………………………………………..……….…..…….26

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………….………………29

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ДДТ – Дихлордифенілтрихлорметилметан («дуст»);

МОЗ У – Міністерство охорони здоров’я України;

НП – непридатні пестициди;

ФОС – фосфорорганічні пестициди;

ХОП – хлорорганічні пестициди;

ЮНЕСКО – Організація Об’єднаних Націй з питань, освіти, науки і культури (англ. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization, UNESCO).

ВСТУП

Актуальність теми. Незважаючи на інтенсивні роботи зі створення альтернативних методів захисту рослин від шкідників, хвороб, бур'янів, хімічний метод в системі захисту рослин з використанням різних пестицидів в даний час і в доступному для огляду майбутньому займає і буде займати домінуюче становище. Висока персистентність пестицидів і здатність накопичуватися в продуктах рослинного і тваринного походження, зростаюча в наступних ланках біологічних ланцюгів, привели до значного забруднення ними об'єктів навколишнього середовища та організму людини.

Екологічна ситуація в Україні, що склалась, ускладнюється значною мірою тим, що протягом багатьох років проблемі поводження з непридатними отрутохімікатами не надавалося значення, незважаючи на значні обсяги їх щорічного утворення і дуже низький рівень вторинного використання. Крім того, в результаті порушень господарської діяльності на хімічних базах і агрогосподарствах скупчилася велика кількість непридатних та заборонених до застосування отрутохімікатів. Сховища старіють, підтоплюються дощами і талими водами, через що токсичні речовини потрапляють в грунт і водойми. Багато пестицидів через тривале і неправильне зберігання відносяться до категорії невпізнаних з невстановленими пожежо-, вибухо- і токсикологічними характеристиками.  Для живих організмів водних екосистем найбільш небезпечні препарати, які вносяться безпосередньо у водойми або використовуються для обробки прибережних зон: альгіциди, деякі гербіциди, моллюськоциди, іхтіоціди, засоби боротьби з водними стадіями комах (комарів). Проміжне становище займають засоби, що застосовуються в рисівництві і зрошуваному землеробстві, а також для меліорації земель, які надходять зі стоками води через певний час після застосування. Значна кількість пестицидів надходить у водойми також з дощовими і талими водами (поверхневий стік), через грунт, при авіаційній та наземній обробці сільськогосподарських угідь і лісів.