Аномалії розвитку жіночих статевих органів

ТЕМА:   Аномалії розвитку жіночих статевих органів

Фізіологічний розвиток жіночих статевих органів

Статеві органи плода починають формуватися в ембріональний період. На цей процес впливають статеві гормони, які потрапляють до ембріона з плаценти та крові матері, а також виробляються в організмі самого плода. Внутрішні органи статевої системи людини формуються на 10-12 тиждень в/у життя під впливом генетичних факторів, і спочатку вони мають однакову структуру незалежно від статі. З 12 тижня їх розвиток залежить від утворення чоловічих статевих гормонів, які забезпечують розвиток зовнішніх органів чоловіків. В ембріонів, що не мають цих гормонів, формуються жіночі зовнішні статеві органи.

Сечові та статеві органи утворюються з одного зародкового листка — мезодерми, тому нерідко спостерігаються поєднані аномалії розвитку цих органів.

Яєчники формуються зі статевих валиків протягом 1—2-го тижня розвитку ембріона. Диференціювання їх починається з 3-го тижня вагітності.

Матка, маткові труби та піхва утворюються з мюллерових проток на 4-му тижні ембріонального розвитку. На 2—3-му місяці дві протоки зливаються в середньому та нижньому відділах, з них формуються матка та піхва. З відділів. ЩО не злилися, утворюються маткові труби.

Зовнішні статеві органи утворюються із сечостатевого синуса. Генетично стать плода визначається набором хромосом. Жіночу стать визначає набір хромосом XX, чоловічу — XV).

Причини порушення розвитку статевих органів. Аномалії розвитку виникають у період ембріогенезу внаслідок порушення формування статевих органів із зародкових листків.

Ці порушення спричинюють такі фактори:

• захворювання матері (інфекційні, ендокринні);
• хронічна інтоксикація на фоні куріння, вживання алкоголю та наркотиків;
• гестози вагітних;
• захворювання серцево-судинної системи матері;
• хімічні речовини;
• лікарські засоби, особливо антибіотики та сульфаніламіди;
• радіоактивне випромінювання;
• генетичні порушення.

Велике значення мають спадкові фактори. Розвиток зачатків зовнішніх статевих органів плода без їх диференціювання відбувається з 2-го до 12-го тижня вагітності. Цей період вважають критичним, оскільки саме в цей термін найчастіше виникають різноманітні аномалії розвитку.

Порушення статевого розвитку

Передчасне статеве дозрівання може бути за жіночим або чоловічим типом.

Передчасний статевий розвиток за жіночим типом спостерігається за наявності гормонально-активних пухлин яєчників або фолікулінових кіст. Він характеризується ранньою появою вторинних жіночих статевих ознак і менструації.

Передчасне статеве дозрівання за чоловічим типом при природженому адреногенітальному синдромі (АГС) зумовлено порушенням функції кіркової речовини надниркових залоз, що призводить до підвищення продукції андрогенів. З'являються вторинні чоловічі статеві ознаки (збільшення клітора, зміна тембру голосу, вірилізм та ін.).

Лікування гормональне. При АГС застосовують гідрокортизон, дексаметазон, вітаміни, дегідратаційну терапію.

Затримка статевого розвитку — це відсутність або недорозвинення вторинних статевих ознак у віці 13—14 років та відсутність менструації у віці 15—16 років. її спричиняють зміни в ЦНС, гіпофункція яєчників, спадкові фактори.

Клініка. Спостерігаються аменорея або нерегулярні менструації, гіпоплазія матки та яєчників. Вторинні статеві ознаки слабо виражені.

Лікування комплексне. Призначають вітаміни, естрогени, прогестерон.

Статевий інфантилізм. Генітальний інфантилізм — це недостатнє розвинення статевих органів. Він може поєднуватися із загальним інфантилізмом.

Причини виникнення статевого інфантилізму такі: вплив на плід шкідливих факторів у ранні терміни вагітності, гіповітамінози, гестози вагітних, хронічна інтоксикація, важкі хронічні захворювання (у ранньому дитинстві), ендокринні хвороби, спадкові фактори.

Клініка. Спостерігаються скудні болючі менструації, аменорея, безплідність, викидні, передчасні пологи, слабкість пологової діяльності. Під час огляду хворої привертає до себе увагу недорозвинення великих та малих соромітних губ. Великі соромітні губи не прикривають малі. Промежина втянута, низька. Піхва вузька, коротка. Шийка матки довга, конічної форми. Маткове вічко має вигляд крапки. Розміри матки зменшені (на 2—3 см), вона знаходиться в положенні різкої антефлексії. Яєчники зменшені, розміщені високо. Маткові труби довгі, тонкі та покручені, що може бути причиною безплідності або позаматкової вагітності. Молочні залози слабо розвинені. Жінки з дитячою маткою безплідні, у них знижено лібідо і не буває оргазму.