Історія розвитку та будова Земної кори

Міністерство освіти і науки України

Національний університет «Львівська політехніка»

Інститут сталого розвитку ім. В. Чорновола

Кафедра екології та збалансованого природокористування

Практична робота з геології №2 на тему:

“Історія розвитку та будова Земної кори”

Виконав:

ст. гр. ЕО-21

Королевич Н. М

Перевірила:

Захарко Я. М.

        Львів 2022        

Зміст

Вступ        2

Відсоткове співвідношення шарів Землі        3

Породи земної кори        3

Схематичне зображення шарів земної кори        4

Типи земної кори        4

Схематичне зображення товщин земної кори (континентального та океанічного типів)        5

Історія розвитку земної кори        6

Хімічний і речовинний склад земної кори        7

Таблиця елементів        7

Висновок:        8

Використані джерела:        8

Вступ

        Наша планета складається з трьох основних частин: ядра, мантії та земної кори.

        Ядро – наймасивніша частина Землі. Воно складається з речовин, що мають властивості металів. Радіус ядра становить близько 3500 км. Температура в ядрі досягає 4000-5000°С.

        Мантія – найбільш об’ємніша частина Землі. Речовина мантії перебуває у твердому стані. Лише на глибині близько 150-200 км від поверхні у верхній частині мантії в'язкий шар — астеносфера. Температура речовини мантії з наближенням до поверхні Землі знижується від 4000° до 1000 °С.

Після мантії йде земна кора – верхня тверда оболонка Землі, що складається з гірських порід і мінералів. В порівнянні з іншими частинами, то кора – це тонка плівка. Товщина земної кори є різною: від 5-10 км під океаном до 70 км – у найвищих горах суходолу.

[pic 1]

Відсоткове співвідношення шарів Землі

Мантія (верхня частина) та земна кора разом утворюють літосферу.

Породи земної кори

Земна кора вивчена краще, ніж глибинні сфери Землі. Кора будується з трьох шарів порід:

• Верхній шар – називається осадовим, бо складається переважно з осадових порід:  пісок, глина, вапняк. Поширений практично усюди, але товщина коливається від кількох метрів на виходах на поверхню давніх кристалічних порід до 15 км в Баренцовому морі
• Середній шар – називається гранітно-метаморфічним через його схожість з магматичними породами – гранітами. Поширений зазвичай під материками, товщина його змінюється від 0 до 20 км. Інколи верхня частина гранітів виходить на земну поверхню і є доступною для їх вивчення
• Нижній шар – найменш вивчений та умовно називається базальтовим. Як і верхній шар поширений практично всюди, а товщина коливається від 3 до 40 км.

[pic 2]

Схематичне зображення шарів земної кори

Типи земної кори

Земна кора поділяється на континентальну та океанічну. Досить часто виділяють ще третій тип – перехідний: в цій зоні спостерігається чергування ділянок материкової та океанічної кори.

Континентальний тип земної кори. Цей тип кори є найтовстішим, мінімальна товщина – 20 км, на стику з океанічною корою, а максимальна – до 70 км, під гірськими хребтами, Паміру, Тянь-Шаню, Тибету. Тут виражені усі шари порід – осадові, гранітні та базальтові.