Історія розвитку теорії, технології та техніки сушіння. Зерно - як об’єкт сушіння

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Факультет_________Технології зерна і зернового бізнесу__________

Кафедра___________Технології зберігання зерна_________________

Освітній ступінь____Бакалавр__________________________________

Спеціальність______181 “Харчові технології”_____________________

   РЕФЕРАТ

З дисципліни «Технологія сушіння зерна»

    На тему:

   “Історія розвитку теорії, технології та техніки сушіння.

Зерно - як об’єкт сушіння”

Виконав студент: _СавенкоА.С.____   06.02.2022                                                                            (прізвище, ініціали)                              (дата)

Групи :   __ТЗХ-31А___

                (шифр групи)

Перевірив:   Т.В. Страхова

Одеса-2021

План

Вступ...................................................................................................................3

1.Історія розвитку теорії,технології та техніки сушіння...............................4

2.Зерно - як об’єкт сушіння..............................................................................7

  2.1.Основні поняття.........................................................................................7

  2.2. Види та енергія зв’язку вологи у зерні...................................................8

  2.3.Фізичні властивості зернової маси........................................................11

  2.4. Гігроскопічні властивості зернової маси.............................................13

  2.5. Теплофізичні характеристики зернової маси......................................14

Вступ

Забезпечити безперебійне приймання, зберігання без утрат прийнятого зерна та поліпшення його якості - найважливіші завдання працівників підприємств елеваторної промисловості України.

У більшості сільськогосподарських районів країни зерно збирають з підвищеною вологістю. Щоб зберегти і поліпшити якість зерна, необхідним є його сушіння - швидкий та ефективний захід у комплексі післязбирального оброблення зерна.

Як відомо, сушіння - це складний технологічний процес. Тому для створення конструкцій зерносушарок, які б забезпечували не тільки зберігання, а й поліпшення якості зерна, потрібно знати його властивості як об'єкта сушіння.

За останні роки сушіння зерна набуло настільки широкого розвитку, що виділяються такі самостійні його розділи, як теорія сушіння, технологія сушіння та техніка сушіння.

Інженер-технолог елеваторної промисловості повинен володіти досить глибокими знаннями теорії сушіння зерна, важливими завданнями якої є наукове обгрунтування і пошук нових, більш ефективних методів його сушіння, а також надання можливості подальшого розвитку технології та техніки сушіння зерна, зокрема створення сучасних високопродуктивних автоматизованих сушильних установок.

Завданням технології сушіння зерна є розробка методів керування процесами, що проходять у самому матеріалі - об'єкті сушіння, з метою здобуття продукту з регламентованими фізико-хімічними, структурно-механічними та органічними показниками.

1. Історія розвитку теорії,технології та техніки сушіння

Розвиток теорії сушіння нерозривно пов'язаний із загальними досягненнями науки. Велике народногосподарське значення процесів сушіння зумовило виділення теорії цих процесів у самостійну наукову дисципліну, що має тісний зв'язок з такими розділами науки, як теорія тепло- і масообміну, вчення про форми зв'язку вологи з матеріалом, термодинаміка необоротних процесів, фізико-хімічна механіка.

Джерела науки про сушіння належать до давніх часів.Теорія сушіння як наукова дисципліна грунтується на видатних роботах М. В. Ломоносова, Р. В. Ріхмана, Д. Дальтона, Ш. Фур'є, У. Томсона та інших учених ХVIIІ--ХІХ ст. Уже в той період були закладені основи термодинаміки вологих газів, які в подальшому були розвинуті в працях Л. К. Рамзіна, Р. Мольє, М. Гірша та ін. Особливе значення мають праці Л. К. Рамзіна з термодинаміки вологого газу і запропонований ним у 1918 р. графоаналітичний метод теплового розрахунку сушильних установок з використанням діаграми вологого повітря. Аналогічна діаграма була запропонована Р. Мольє у 1923 р.