Морально-етичні проблеми смерті. Евтаназія

        КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Есе на тему: «Морально-етичні проблеми смерті. Евтаназія»

Виконала:

студентка 1-го курсу магістратури, 7 групи

ННЦ «Інститут біології та медицини»

Якимчук Ольга Вячеславівна

Київ 2017

Смерть – пункт призначення нашого життя. Як би ми не намагалися втриматися за стук нашого серця, але кожна хвилина, кожен подих наближають нас до неї. Можна сказати, ми живемо за для того, щоб померти. Дивна ціль, чи не так? І хоча кожен розуміє це просте правило, проте страшніше смерті важко щось придумати. Адже вона неминуча, невблаганна та безжалісна і домовитися з нею взагалі неможливо. Вона забирає у нас рідних, близьких людей. І ми звинувачуємо її у цьому, хоча без смерті не було б і життя. Як кажуть: «Хто не народився – той помирати не буде.»

        І цей великий панічний страх привів людство до створення такої науки, як реаніматологія. За означенням, реаніматологія (інтенсивна терапія) — медична теоретична дисципліна, що вивчає закономірності настання смерті, профілактики і відновлення згасаючих або тільки що згаслих життєвих функцій організму. Тобто, її головна ціль – обманути смерть, повернути до життя тих, хто вже майже познайомився з «тим світом». І це велика перемога для людства та медицини, адже вона надає та представляє хоча б якийсь контроль над неминучим.

        Проте, які б чудеса не творила сучасна медицина, які б надії не покладали хворі на лікарів, — вони все рівно не всесильні. І без виключень трапляються безнадійні випадки, де реанімація — це кара, а життя в таких муках — страшніше за саму смерть. І тут пацієнти та рідні звертаються до такого поняття, як «евтаназія». Евтана́зія (грец. ευ — добре + грец. θάνατος — смерть) — практика припинення (або скорочення) лікарем життя людини, яка страждає невиліковним захворюванням, відчуває нестерпні страждання, на задоволення прохання хворого в безболісній або мінімально болісній формі з метою припинення страждань. І як не дивно, кожна людина має на це право.

        У сучасній науковій літературі евтаназію з позиції лікаря розділяють на активну та пасивну, а зі сторони пацієнта — на добровільну і недобровільну.  Активна евтаназія передбачає прямі дії, спрямовані на умертвіння пацієнта,  наприклад, введення смертельної дози ліків Це може здійснити пацієнт самостійно або з допомогою сторонньої людини. Пасивна евтаназія передбачає бездіяльність, а саме: відмову від застосування певних методів лікування у невиліковно хворого, що лише подовжують період вмирання, або ж утримання лікарем від дій, котрі б могли підтримати життя. Добровільна евтаназія передбачає однозначну інформовану згоду пацієнта. Недобровольна евтаназія здійснюється за відсутності безпосередньої згоди хворого, що перебуває у коматозному стані, а також у разі вирішення долі новонароджених дітей з певними фізичними вадами, за припущення, що їх воля не суперечила б прийнятому рішенню на підставі опікунського рішення (з боку родичів чи етичного комітету). Комбінування названих форм евтаназії обумовлює чотири основні її види: активна добровільна; пасивна добровільна; активна недобровільна; пасивна недобровільна. Взагалі кажучти, більшість людей активну добровільну евтаназію сприймають як самовбивство, адже людина при ясному розумі власноруч відмовляється від свого життя. А пасивну добровільну — як вбивство, це тому, що на долю лікаря випадає важкий тягар —  відібрати життя пацієнта.

        Так у США, в штаті Орегон, відповідно до закону «Смерть і гідність», прийнятому в 1997 році, будь-яка доросла людина, що перебуває при здоровому глузді і має висновок декількох лікарів про те, що не проживе більше місяця, може звернутися в медичний заклад з проханням надати йому препарат, який дозволяє «припинити муки й піти з життя гуманним і гідним чином». Лікар, що виписав такий препарат, не має права вводити його хворому. Прийняти «ліки» пацієнт повинен сам. Це однак не означає, що в США евтаназія дозволена. У більшості штатів цієї країни закони передбачають серйозну кримінальну відповідальність тих, хто допомагає іншому вчинити самогубство.