Сприйняття світу та істинна сутність речей (на основі філософії І. Канта та Г. Гегеля)

Сприйняття світу та істинна сутність речей (на основі філософії І. Канта та Г. Гегеля)

Під час вивчення курсу філософії у цьому семестрі, однією з найцікавіших тем для мене стала «Класична німецька філософія». Зокрема, мою увагу привернули такі філософи, як Іммануїл Кант та Георг Гегель та їх вчення про непізнаваність речей-у-собі та протиріч відповідно.

Перш за все, ідея Канта про те, що ми, люди, не можемо пізнати речі на глибшому рівні, віднайти їх істинну сутність. Все, що нам доступно є лише поверхневими та оманливим. Ідею непізнаваності речей-у-собі можна назвати тотожною з цитатою Фрідріха Ніцше: «Фактів не існує, є лише інтерпретації», яка була відома мені раніше і значення якої я зрозумів далеко не одразу(насправді, тоді вона мені здалась нісенітницею, однак, з часом я усвідомив справжнє її значення). Усе що ми бачимо, чуємо, відчуваємо, можемо назвати «речима» врешті-решт, є нічим іншим, як образами, які сформувались у нашій відомості, завдяки нашим органам чуття. Я підтримую думку Канта про те, що ми не можемо споглядати сутність речей і все, що є для нас доступним – це лише явища, які кожен з нас інтерпретує по своєму в залежності від кількості інформації, якою володіє. Наприклад, я і астронавт, людина, яка знає значно більше у конкретній сфері, бачимо Сонце по різному на вищому рівні, ніж звичайне фізичне сприйняття, хоча для кожного з нас Сонце однакової форми та розміру, однак навіть при цьому, глибинне пізнання сутності Сонця для нас залишається невідомим.

 Іммануїл Кант навів гарний приклад стосовно цього припущення, який полягає у тому, що ми не можемо підтвердити існування Бога на розумовому рівні, однак ми можемо зробити це основоположенням нашої віри, від чого ми і будемо відштовхуватись у подальшому житті, формуючи свій світогляд. На мою думку, немає сенсу прагнути віднайти істинну природу речей, ми більше повинні прагнути віднайти та зрозуміти сутність самого себе, власної душі, адже нам не під силу змінити всесвіт, або певні вищі сили, однак пізнання власного «я» може відкрити для нас умовну завісу таємниць, що приховують від нас щось глибше, сильніше за нас, те з чим ми не зможемо дати собі раду, адже як ми можемо знати щось інше, коли навіть не знаємо самих себе.