Печчеї Ауреліо: «Людські якості»

Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ «КНЕУ ім. Вадима Гетьмана»

Есе на тему:

Печчеї Ауреліо: «Людські якості»

Виконала студентка 1 курсу 106 групи

спеціальність «Міжнародна економіка»:

Альохіна Єлизавета

Викладач курсу:

Кругляк Мирослава Іванівна

Ауреліо Печчеї (1908-1984) - італійський учений, підприємець і громадський діяч, засновник і президент Римського клубу. Зробив значний внесок у вивчення перспектив розвитку біосфери і пропаганду ідеї гармонізації відносин людини і природи. Автор концепції "внутрішніх меж", яка полягає у поширенні ідеї необхідності розкриття нових потенційних можливостей людини. Найвідомішою працею є «Людські якості», що у 1977 р. була опублікована та продемонструвала широту та глибину мислення людини, стурбованої за долю людства.

«Людські якості» або «Шість цілей для людства» - спрямовані на те, щоб стимулювати більш відповідальну людську поведінку у повсякденному житті, у політичних справах, у наукових дослідженнях. Найперше завдання, таким чином, зводиться не до пропозиції конкретних рішень для тих чи інших проблем, а до того, щоб змусити людей замислитися та підготуватися, долучившись до інформації.

Отже, перша ціль: "зовнішні межі" - збільшивши владу над природою, людина відразу ж уявила себе безроздільним паном Землі і відразу почала її експлуатувати, нехтуючи тим, що її розміри та біофізичні ресурси цілком кінцеві. Нині вже зрозуміли також і те, що внаслідок безконтрольної людської діяльності жорстоко постраждало колись щедре та рядне біологічне життя планети, частково винищено її кращі ґрунти, а цінні сільськогосподарські землі все більше забудовуються та покриваються асфальтом та бетоном доріг. Забруднення, що викликається людиною, можна тепер знайти буквально всюди, навіть на полюсах і на дні океану, наслідки цього відбиваються навіть на кліматі та інших фізичних характеристиках планети.

Звичайно, все це викликає глибоке занепокоєння, проте ми не знали як в 20 столітті, так і не знаємо в 21 чи багато ми вже викликали незворотних змін і які з них можуть вплинути на наше власне життя зараз чи в майбутньому.

Мета, яку Печчеї висуває, повинна бути спрямована не тільки на те, щоб відтворити загальний вигляд проблеми, а й на осягнення деяких найважливіших її складових, щоб людина знала, що вона може робити і які будуть наслідки, використовуючи природу у своїх цілях, якщо вона хоче жити з нею в гармонії.

Мені подобається тенденція того, що про це починають нарешті говорити і деякі справді починають більш свідомо відноситись до проблем екології. Але на жаль, більшість людей продовжують ігнорувати і не звертати уваги на подібне. Люди забувають думати про нащадків, а лише егоїстично піклуються про свій комфорт.

Наступне – це внутрішні межі, цілком очевидно, що фізичні та психологічні можливості людини теж мають свої межі. Люди усвідомлюють, що, збільшуючи своє панування над світом, людина в прагненні до безпеки, комфорту і влади обростала цілим арсеналом усіляких пристосувань і винаходів, втрачаючи при цьому ті якості, які дозволяли йому жити у своєму первозданному природному середовищі існування, і що це можливо, послабило його фізично, притупивши біологічну активність.

Важко повірити, наскільки мізерні пізнання в цій життєво важливій для людей області, що стосується середніх біофізичних «внутрішніх меж» та наслідків їх порушення. Ми мало знаємо про взаємозв'язок і взаємозалежність банально між здоров'ям і харчуванням. Ми мало цікавимося тим, що відбувається в нашому організмі, але, в той же час, кожен прагне бути в гармонії зі своїм тілом і мозком. Кожному варто усвідомлювати межі його пізнання, знати як підвищити свої розумові та фізичні навички. Це є дуже важливим, адже незнання цих нагальних можливостей може обернутися найсерйознішими, невиправними наслідками для людини як особистості та суспільства в цілому.