Логiко-фiлософськi, етичнi та соцiальнi аргументи на користь деретрибутивiзацii пенiтенцiарноi системи

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Гуманітарно-педагогічний факультет

Кафедра філософії 

НАУКОВА ПРОПОЗИЦІЯ
на тему

«ЛОГІКО-ФІЛОСОФСЬКІ, ЕТИЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ АРГУМЕНТИ НА КОРИСТЬ ДЕРЕТРИБУТИВІЗАЦІЇ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СИСТЕМИ»

Підготував:

вступник до аспірантури

кафедри філософії

на освітньо-наукову програму

«Історія філософії»

Гонтар Василь Эдуардович

Київ – 2020

ЗМІСТ

ВСТУП        3

РОЗДІЛ 1. КРИТИКА КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ ВАЛІДНОСТІ РЕТРИБУТИВІЗМУ        6

1.1.Справедливість покарання як самоціль        8

1.2. Кант проти Біцевського Маньяку. Непереборна асиметрія відплати при ретрибутивізмі        17

1.3. Контраргумент проти контраргументу. Захист від нападів ретрибутивізму        19

РОЗДІЛ 2. ПОЗИТИВНА ПОВІСТКА. ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ПРАВОВОГО ПРЕВЕНТАЛІЗМУ В СОЦІАЛЬНУ ІНСТИТУЦІЙНУ ДІЙСНІСТЬ        23

1. 1. Концептуальні передумови ревізіоністських теорій покарань        23

1.2. «ММА» (Модель мобільного арешту) як альтернатива стаціонарним тюремним колоніям)        25

ВИСНОВКИ        30

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ        31

                                               ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Концептуальне поле заявленої теми знаходиться у сфері правової філософії та етики права, воно перетинається з питаннями моральної відповідальності, а значить, і свободи волі. Актуальність дослідження обумовлена практичною соціальною неефективністю пенітенціарної системи України та концептуально-теоретичною незадовільністю філософської бази, яка підводиться під обґрунтування її правомірності.

Ступінь наукової розробки проблеми. Займаючись теорією права, проблематику телеологічного аспекту пенітенціарної системи досліджувало багато спеціалістів, зокрема Х.Л.А. Хірт [1], Гіч П.Т [2], Дж. Холл [3], Ф.Й. Белтран [4] та ішні. Ці автори розробляли концептуально-теоретичний фундамент теорії покараннями, ми ж, в свою чергу, маємо намір пропонувати деякі імплементації у вигляді конкретних реформаторських рішень, які покликані змінити пенітенціарну систему.
Мета дослідження. Нашу дослідницьку стратегію ми маємо намір реалізувати через критику онтологічних те етичних підґрунть, на яких стоїть сучасна пенітенціарна система України, через критику способу її функціонування та через висунення певних пропозицій щодо її реформування.Основна наша  теза, яку ми будемо відстоювати на протязі усієї праці: правосуддя треба деретрибутивізувати, оскільки, по-перше, покарання заради покарання не сумісне з найкращими з наших моральних теорій і теорій свободи волі, а по-друге, воно показує свою соціально-правову неефективність.

У меншому ступені нас цікавить теорія права, тому акцент нашої праці буде сфокусований на загальній онтології моралі задля обґрунтування тих рішень по зміні інституційної структури пенітенціарної системи, які нам здаються перспективними та на технічно-концептуальному описі цих рішень.

Ми будемо аргументувати на користь такої моральної дійсності, яка буде сумісною з тою сім’єю правових теорій покарання, які не вважають правомірною функцію покарання як відновлення справедливості через здійснення самого акту покарання, з теоріями які не визнають lex talionis.

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є зв’язок теоретичної філософської метафізики моралі та проблематики свобідної волі з обґрунтуванням правових теорій, які концептуально забезпечують імплементацію реформ пенітенціарної системи, направлених на превенталізацію ймовірних злочинів, ресоціалізацію та реадаптацію правопорушників задля примноження суспільної безпеки і довіри.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є імплементаційне впровадження пенітенціарних реформ щодо зміни інституційного функціонування виправного правозастосування, теоретичний аналіз його основ та зміна як етико-теоретичних фундаментальних принципів, на яких стоїть виправна система, так і інституційних механізмів, через роботу яких вона і втілюється у соціально-правову дійсність.