Антична філософія

Антична філософія

Вступ

Перший період розвитку європейської філософії називають античною

філософією.

Термін "античність" в перекладі з латинської мови означає “старий”.

Незважаючи на значення цього слова, Античністю прийнято називати не все, що

відбувалось давно.

Античністю називають культуру Стародавніх Греції та Риму в період від їхнього

зародження (VІI ст. до Різдва Христового) і до занепаду Римської імперії (V ст.

після Різдва Христового).

Отже, коли йдеться про культуру Стародавніх Греції чи Риму, їх зазвичай

називають античними.

Однак, єгипетську чи перську культури цього ж історичного періоду називають не

античними, а стародавніми.

Античну філософію ділять на три періоди:

1. Філософія досократиків – це період, який тривав від VI ст. до IV ст. до РХ, тобто

до початку діяльності Сократа. В цей період філософи ставили собі за головну

ціль знайти архе, тобто першопричину всього, що існує;

2. Класична грецька філософія тривала у IV ст. до РХ., тобто в час, коли діяли три

найбільші філософи давнини: Сократ, Платон і Арістотель, які заклали основи

всієї подальшої філософської думки;

3. Філософія Пізньої Античності або філософія епохи Еллінізму – це період, який

розпочався