Мiй шлях до соцiологii

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ФАКУЛЬТЕТ СОЦІОЛОГІЇ

ЕСЕ

з навчальної дисципліни

ВСТУП ДО УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ СТУДІЙ

спеціальність: 054 –  «Соціологія»

освітня програма: соціологія (соціальні технології)

Підготувала:

студентка 1 курсу

Носова О. В.

Перевірив:

доцент кафедри СССВ

Жуков В.І.

КИЇВ – 2016

МІЙ ШЛЯХ ДО СОЦІОЛОГІЇ

У багатьох людей після великих пережитих потрясінь формується нове світосприйняття, змінюється сам кут, під яким людина дивиться на світ й аналізує його. Коли в житті індивіда стається якась різка зміна, що майже повністю змінює звичний для неї хід речей, він наче відкриває очі після глибокого сну й починає по-новому сприймати навколишню дійсність. Тобто людина заново починає пізнавати світ, оскільки більшість оточуючих речей мають з її погляду якісно новий сенс. Це може повністю змінити людину, а, отже, і її життя. З часом вона втратить це відчуття переміни й знову почнеться рутина, коли все зрозуміло й, можна навіть сказати, стандартно. Але все рівно залишиться така собі межа, якою цей індивід ділитиме історію свого існування на «до» та «після», такий  собі своєрідний кордон. І, на даний момент перебуваючи на векторі свого життя в точці «після», цікаво подумати про таку річ: а що я робив у цей самий час, наприклад, рік тому, до цієї зміни? Це запитання передбачене для того, щоб, відповівши на нього, людина могла порівняти своє минуле з теперішнім, зробивши з цього певні висновки.

У мене декілька місяців тому теж сталася така зміна, перша настільки глибока за моє недовге життя, хоч я вже встигла до неї звикнути. Але вона внесла величезні корективи у мою буденність, змінивши ледь не все. І зараз досить цікаво задатися вказаним вище питанням: що я робила рік тому в цей же час? Я можу сказати, хоча ця відповідь досить банальна: робила домашнє завдання у школу. Але зараз я вже студент. Я студент! Рік тому я навіть мріяти не сміла, що навчатимуся в КНУ, найкращому університеті України, на факультеті соціології. І це надзвичайно велика честь для мене, як і величезна відповідальність. Але зараз, оглядаючись назад, я задаюся ще одним питанням: що ж зумовило цю зміну, звідки  та яким чином вона ввірвалася у мою рутину?