Економічні детермінанти політичного розвитку

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Есе на тему:

«Економічні детермінанти політичного розвитку»

Підготував студент групи ФФД-18с

Тищенко Андрій

Ми вважаємо за потрібне  розпочати своє есе з визначення таких понять як «політичний розвиток» та «детермінанти», для того, щоб краще зрозуміти як впливають економічні фактори на політичний розвиток країн.

Отже, під значенням «політичний розвиток ми маємо розуміти, що це здатність політичної системи країни  адаптуватись до нових соціальних, економічних і т.д. викликів, здатність розвивати старі та створювати нові інститути для більш ефективної комунікації між державою та суспільством. Важливий відмінність політичного розвитку від інших сфер суспільного життя полягає в тому, що політичний розвиток є незворотнім процесом, він має свої самостійні критерії та характеризується тим, що навіть при наявності одних критеріїв він не може бути однаковий в різних соціально-політичних устроях.

Щодо критеріїв, то американській  політолог Л. Пай у своїй роботі «Поняття політичного розвитку» вивів три критерії, які описують розвиток політичного процесу. Перший критерій описує здатність політичної системи успішно реагувати на зростання різних зацікавлених груп. Для вона повинна бути інституційно диференційованою, тобто мати змогу приймати та обробляти запити різних соціальних груп населення.

Другий критерій характеризує політичний розвиток як такий, що здатний відповідати новим викликам, проблемам, тобто мати високий ступінь пристосування до інновацій, мобілізації та життєздатності. Останній критерій показує рівень рівноправ’я. В цей критерій входить рівень народовладдя, універсальність законів, та кадрова політика уряду на основі здібностей, компетентності, знань.

Представлені критерії політичного розвитку звертають увагу на функціональне розділення політичних інститутів. Чим вищий цей показник, тим ефективніше розвивається політична система: більш яскравий акцент на артикуляції інтересів соціальних груп, більша політична соціалізація населення та ефективніше об’єднання інтересів (політичні партії). Також існує інший підхід виявлення критерій політичного розвитку, але у ньому увага звертається на результативність функціонування інститутів влади та розширення виконавчих можливостей.

Перейдемо до визначення «детермінанти». Загалом це причини певних процесів, які відбуваються навколо нас. В нашому випадку це причини політичного розвитку, які диференціюються на форми та види. У свою чергу форми розділяються жорсткі та нежорсткі, тобто на однозначні та вірогідні. В XVII – XIX століттях в науці панувала думка, що світ визначають лише однозначні детермінанти, тобто одна подія або дія мають одну причину. Так само вважав Карл Маркс, тому його концепція соціальних відносин була заснована на цих самих однозначних детермінантах. Тому його суспільно-економічні відносини чітко ідуть в певній послідовності, а саме: первісно-общинна, рабовласницька, феодальна, капіталістична, комуністична. Цікавим є те що така еволюція є незворотньою, в його концепції відсутнє таке поняття як «відкат».

Але в подальшому, в XX столітті, наука від жорсткого детермінування світу та ввела такі форми детермінантів, як індетермінізму (відсутності причинності взагалі) та неоднозначності (мається на увазі вірогідність). Коли говорять про неоднозначний детермінізм, то мають на увазі, що один процес або його наслідок можуть мати декілька причин і навпаки – одна причина може мати декілька наслідків. Однакові умови теж не можуть давати однаковий результат і тому наука, на основі наявних в теперішній момент тенденцій, може формувати лише прогнози, які відбудуться з певною вірогідністю.