Європейські країни в глобальній економіці: політичний стан та перспективи розвитку

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Інститут економіки і менеджменту

Кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва

Контрольна робота:

«Європейські країни в глобальній економіці:

політичний стан та перспективи розвитку»

Країни – Латвія, Сербія

Виконав

Студент групи ЕВМЕ-12

Веселков Роман Олексійович

Прийняла:

К.е.н., доцент кафедри ММП

Бортнікова Мар’яна Григорівна

Львів- 2023

Анотація

У даному навчальному проекті ми дослідили економічні, фінансові, політичні та соціальні тенденції розвитку глобальних країн в світі та визначити особливості їх економічного розвитку за довгостроковий період часу.

Предмет дослідження: процеси розвитку глобальних країн у розрізі економічної, політичної, соціальної, екологічної, інфраструктурної, фінансово-кредитної, міжнародної, інноваційної, науково-технічної, освітньої та інших видів діяльності.

Об’єкт дослідження: розвиток Латвії та Сербії на світовій політичній та економічній арені, співпраця з Україною.

Annotation

In this educational project, we investigated the economic, financial, political and social development trends of global countries in the world and determined the features of their economic development over the long-term period of time.

The subject of research: development processes of global countries in terms of economic, political, social, environmental, infrastructural, financial and credit, international, innovative, scientific and technical, educational and other types of activities.

The object of the study: the development of Latvia and Serbia on the world political and economic arena, cooperation with Ukraine.

Вступ

Сербія , європейська країна, розташована на заході центральних Балкан . В її межах знаходиться автономний край Воєводина . Площа: 77 589 . Населення: (2023 р.) 6 707 000. Столиця – Белград. Сербія гірська, з лісами в центральній частині та низинними рівнинами на півночі. Сільське господарство та гірничодобувна промисловість залишаються важливими для Сербії, але більшість працівників зайняті на виробництві, яке зосереджено в північних промислових зонах. Країна є республікою з однопалатним законодавчим органом; главою держави є президент, а главою уряду є прем'єр-міністр. Після Першої світової війни Сербія стала частиною Королівства сербів, хорватів і словенців, яке було перейменовано в Югославію в 1929 році. У 1946 році Сербія стала однією з шести федеративних республік Югославії. Коли югославська економіка похитнулася в 1980-х роках, країна почала розпадатися. Після невдалої спроби запобігти відокремленню Словенії в 1991 році, сербські елементи югославських збройних сил почали допомагати боснійським сербам у знищенні боснійців (боснійських мусульман) і хорватів зі східної та північної Боснії та Герцеговини. У 1992 році після розпаду Югославії Сербія об'єдналася з Чорногорією, щоб утворити нову Югославську федерацію. Підписання Дейтонських мирних угод у 1995 році зрештою не принесло полегшення. Слободан Мілошевич утримував владу в Сербії до кінця століття, а прагнення албанських косоварів до більшої автономії спровокувало черговий раунд боїв у 1998–1999 роках. У міру ескалації насильства НАТО відповіло кампанією бомбардувань, що призвело до мирної угоди в червні 1999 року. Зміна в югославському уряді наприкінці 2000 року призвела до відновлення в ООН, а в 2003 році, хоча уряд Чорногорії погрожував проголосити незалежність, уряди двох складових держав залишалися об'єднаними під назвою Сербія та Чорногорія. Однак до 2006 року союз було розпущено, і обидві країни були визнані незалежними країнами. У 2008 році Косово офіційно відокремилося, але Сербія відмовилася визнати його незалежною державою.[pic 2][pic 1]