Семантична типологія базових суб’єктних синтаксем у простому елементарному реченні

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

Український мовно-літературний факультет ім. Г.Ф. Квітки-Основ’яненка

Кафедра української мови

Реферат на тему:

Семантична типологія базових суб’єктних синтаксем у простому елементарному реченні

Виконала: студентка

6 курсу 61 Ф групи

Руденко Анна Юріївна

Харків - 2018

ЗМІСТ

ВСТУП        3

РОЗДІЛ 1. Поняття синтаксеми. Типи синтаксем у реченні        5

РОЗДІЛ 2. Семантична типологія базових суб’єктних синтаксем у простому елементарному реченні ………………………………………………………….

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….

ВСТУП

У сучасному синтаксисі компонентний склад семантико-синтаксичної

структури речення продовжує цікавити лінгвістів. Здебільшого мовознавці

досліджують семантику речення, взаємозв’язок власне-синтаксичної і

семантичної структур. Теорія семантико-синтаксичної структури речення у

вітчизняному мовознавстві почала розглядатися у другій половині ХХ

століття, проте у сучасній лінгвістиці, яка в останні десятиріччя по-новому

інтерпретує синтаксичну структуру речення, з’явилося багато актуальних

питань стосовно проблем синтаксичної семантики, компонентного складу

семантико-синтаксичної структури речення. Суб’єктна синтаксема є

компонентом семантико-синтаксичної структури речення. Дослідження

семантичних особливостей суб’єктної синтаксеми сприятиме чіткішому

баченню основних тенденцій синтаксичної семантики реченнєвої структури,

які акцентують увагу на вивченні об’єктивно-смислового змісту речення як

відображення/зображення мовного явища в об’єктивній дійсності.

В українських лінгвістичних студіях проблематику суб’єкта розглядали

І.Р.Вихованець, М.Я.Плющ, К.Г.Городенська, А.П.Загнітко, М.В.Мірченко, О.Г.Межов та інші мовознавці. На сучасному етапі дослідження функційних

особливостей та семантики суб’єктної синтаксеми залишається актуальним.

Вирішення проблематики, що охоплює вивчення суб’єктної синтаксеми,

передбачає врахування денотативного, логіко-семантичного і мовно-

семантичного рівнів семантики речення. У нашій розвідці ми спираємося на

мовно-семантичний рівень, який орієнтований на семантико-синтаксичну

структуру речення, на розгляд мінімальних синтаксичних одиниць у

реченнєвій структурі.

У 60-70-х роках ХХ ст. у лінгвістиці з’явився термін «синтаксема». Синтаксема – термін семантичного синтаксису, мінімальна семантико-синтаксична одиниця, яка є одночасно носієм елементарного змісту, конструктивним компонентом речення й має відповідний набір синтаксичних функцій – конструктивних ролей у побудові певних комунікативних одиниць [9, с. 543].

Актуальність запропонованої теми визначається потребою подальшого всебічного синтаксем, зокрема суб’єктних у простому елементарному реченні

Мета дослідження — визначити місце і типологію суб’єктних синтаксем  у простому елементарному реченні. Для досягнення і вирішення поставленої мети використано такі методи, як історичний, порівняльний, типологічний, описовий та структурний аналіз.

Досягнення мети передбачає розв’язання таких завдань:

• схарактеризувати базове поняття: «синтаксеми»;
• опрацювати теоретичні засади вивчення суб’єктних синтаксем у простому елементарному реченні ;
• узагальнити результати дослідження і окреслити його перспективи.

Об’єктом аналізу є суб’єктні синтаксеми в простому елементарному реченні.

Предметом роботи є дослідження суб’єктних синтаксем у простому елементарному реченні.

Наукова новизна роботи полягає в змістовному дослідженні типів суб’єктних синтаксем у простому елементарному реченні.