Ступені християнського життя

        Ступені християнського життя:

1. Катехизація;
2. Єангелізація (зустріч з Христом у дорослому віці, усвідомлення зустрічі, Він приходить до нас);
3. Життя в Христі – «живу вже не я, а живе в мені Христос»; християнин – в мені живе Христос, бачу обличчя Христа в ближньому; коли хтось дивиться на мене – має бачити Христа.

Господь єдиний має життя. Бог поділився своїм життям . Він знає кожного особисто і найкраще. Бог ділиться життям з любові. Бог має щодо кожного проект, але людина має свою волю. Не доля, а Божий план. Що я скажу найперше Богові, коли стану перед Ним? А що Він скаже мені?

Духовна боротьба – це пошук Божої волі, здійснення Божого проекту.

Богородиця – «меч прошиє душу», біженство, страждання, терпіння. Богородиця не захоронена від духовної боротьби.

Праведність – це не є відсутність проблем чи полегшення. Смиренність і покора – необхідні у духовній боротьбі, це найважливіше, як кисень.

Духовна боротьба самотужки приводить до поразки, потрібен духовний провід. Духовне життя не має приносити задоволення. Приклад – Богородиця.

Бути задоволеним з того, що я роблю і як я живу – це не духовна життя. Вмирання мого «Я» і зростання Христа.

Молитва – слухання. Вічне слово, яке завжди говорить.

Мт. 5, 1-12

Духовна боротьба – здобування, пізнання Божої волі щодо себе та інших, близьких людей. Пізнання Божої волі – це важка праця.

Муд. 9,13

Божий задум є такий, щоб ми пізнавали Божу волю. В пізнанні Божої волі є заангажовані інтелект, і емоції, і тіло. Любити Бога = пізнавати Божу волю всією душею, всім серцем, усією силою. В пізнання Божої волі заангажоване все людське єство. Пізнання Божої волі – це не є вишукування відповіді від Бога, це є зближення з Богом, любов до Бога. Це процес цілої особи.

Відповідальність – можу і повинна пізнавати Божу волю.

У Бога все логічне і послідовне. В історії кожної людини присутній Бог. Пам'ять про Божу присутність.

Бог настільки наблизився до нас, що став одним з нас. Присутність Бога у житті є видима. Пізнання Божої волі включає пізнання себе. Не приписувати Божій волі своєї волі. Не що мені треба Боже, а яка Твоя воля, який твій задум?

Ів. 4,34        Ів. 19,30        Ів. 8,28

Ісус правдива людина у всьому крім гріха. «Звершилось» - Ісус виконав Божу волю. Як Ісус шукав, пізнавав і сповняв Божу волю? Молитва – пізнання Божої волі. Молитва як слухання, а не посилання Богові прохань. Ціль молитви – що Бог хоче мені сказати? Господи, яка є твоя воля, а я то зроблю.

Моя воля і Божа воля. «Нехай буде воля твоя». Божа воля – це природнє, а людська – підприроднє, нижче природи, бо спотворене гріхом. Людська воля є часто хибна, бо є під впливом пристрастей, в неволі пристрастей. Пристрасті зневолюють волю. Пізнання себе – відкривання того, наскільки я є здетермінований, тобто лише так, не інакше, не маю іншого шляху. Шукаючи Божої волі є небезпека, що ми крутимося навколо своєї волі. Вийти з кола свого «я».

Божа воля – це добро людини. Волею Божою не є смерть. Божий допуст. Те, що Бог дав, Він ніколи назад не забирає. Хресну смерть Христові вибрали люди, а не Бог. У терпінні людина стає предметом Божої слави. Пошук Божої волі без жертви неможливий. Любов не існує без жертви.

Якщо у стосунках люди не приносять жерви – нічого не буде. Бог відкриває свою волю і допомагає її здійснювати. У важкі моменти життя – «яка Твоя воля, хочу її здійснювати?».

У духовному житті нема поняття успіху, результату. Ми постійно є на початку. Ніколи не можемо сказати, що знаємо докінця Божу волю.

Людська воля не постійно є поганою та грішною. Людська воля є потрібна до праці – зустрічі моєї волі з Божою волею. Людська воля співпрацює з Божою.

Те, що у наших очах – кара Божа, в Божих очах – може бути благодать, нагорода. Бог посилає любов, сонце і на праведних, і на грішних, всіх любить однаково.