Основи психодіагностики обдарованості, здібностей, таланту та критерії розвитку особистості обдарованої дитини

ЗМІСТ

ВСТУП3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗДІБНОСТЕЙ,  ОБДАРОВАНОСТІ ТА ТАЛАНТУ5

1. Загальна характеристика здібностей людини5
2. Дитяча обдарованість та її психологічні прояви9
3. Теоретичні та методичні можливості сучасної психології в плані розвитку творчого потенціалу14

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОБДАРОВАНОСТІ У МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ 19

2.1. Опис використаних методик та організація дослідження19

2.2. Хід експерименту та аналіз даних, отриманих в результаті діагностики обдарованості у молодших школярів21

ВИСНОВКИ25

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ27

ДОДАТКИ29

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. В останні роки актуалізувалася робота з обдарованими дітьми як на рівні суспільства, так і на рівні держави. Державними національними програмами освіти передбачено спрямування її зусиль на розкриття таланту і розвиток творчих здібностей молодого покоління. Звідси випливає мета освітнього процесу: допомагати учневі перетворити задатки на творчі здібності; змінювати здібності й розширювати їх коло; розвивати обдарованість і створювати умови для перетворення її з потенціального стану на дієвий механізм творчості.

Важливим аспектом цієї проблеми є питання готовності вчителів до роботи з дітьми, що мають ознаки обдарованості, застосування методик виявлення здібностей обдарованої дитини. Розвиток обдарованих дітей передбачає формування їхніх творчих здібностей щодо: здійснення продуктивних пізнавальних дій, у результаті яких діти зможуть ефективно користуватися поняттями методології і технології навчання дисциплін, науковими фактами й теоріями; практичних дослідницьких дій, які ведуть до оволодіння методами дослідження, проведення експерименту та опису його результатів; творчого опрацювання матеріалу, що досліджується.

Особливу значущість для проведеного дослідження мають праці, в яких розкриваються питання розвитку інтелектуального та творчого потенціалу особистості (О. Антонова, Є. Бєлова, Д. Богоявленська, І. Бех, Л. Божович, А. Доровський, О. Кульчицька, Н. Лейтес, Н. Поддьяков, А. Запорожець, А. Савенков, Н. Максимчук, О. Матюшкін); педагогічної підтримки обдарованих дітей і молоді (Т. Анохіна, А. Балацинова, М. Гур’янова, Т. Янченко та ін.).  

Мета курсової роботи: на основі теоретичного аналізу наукових праць з психології обдарованості, здібностей, таланту та результатів психологічного експерименту розробити заходи, які мають бути покладені в основу програми з розвитку особистості обдарованої дитини.

Завдання:

• дослідити загальна характеристика здібностей людини;
• дослідити дитячу обдарованість та її психологічні прояви;
• вивчити теоретичні та методичні можливості сучасної психології в плані розвитку творчого потенціалу;
• провести емпіричне дослідження.

Об’єкт дослідження: особистісні особливості обдарованої, здібностей та таланту дитини.

Предмет дослідження: основи психодіагностики обдарованості, здібностей, таланту та критерії розвитку особистості обдарованої дитини.

Методи дослідження визначаються метою роботи, характером досліджуваної проблеми та особливостями її джерельної бази. Для розв’язання дослідницьких завдань використано:

• теоретичні методи: аналіз і синтез, класифікація, узагальнення;
• емпіричні методи: бесіда; спостереження.

Структура курсової роботи. Дана курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку джерел та додатків.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗДІБНОСТЕЙ,  ОБДАРОВАНОСТІ ТА ТАЛАНТУ

1. Загальна характеристика здібностей людини

Згідно з численними дослідженнями (В. М. Дружиніна, B. О. Моляко, Я. О. Пономарьова, В. А. Семиченко, С. О. Сисоєвої та ін.) творчість являє собою системне явище, що включає: творчі здібності; творчий процес; якості особистості, які забезпечують творчу діяльність. Здібності як індивідуально-психологічні явища, складові творчої діяльності привертали увагу дослідників з глибокої древності [4].

Згідно переказів Платона, сім мудреців Древньої Греції, зійшовшись у храмі Аполлона в Дельфах, написали: «Пізнай самого себе!». Цей науковий інтерес залишається актуальним і сьогодні. У ході розвитку досліджень проблеми здібностей існувало паралельно декілька поглядів на їх етимологію, зокрема: визнання вродженості здібностей; вивчення їх рівня при ігноруванні вивчення їх активного становлення; визнання впливу середовища та виховання у якості паралельного фактора, що змінюється шляхом або прискорення, або уповільнення спонтанного розвитку вроджених здібностей; математичний аналіз здібностей шляхом маніпулювання з формальними результатами тестових випробувань (А. Біне, Ч. Спірмен, В. Штерн) і т.п.