Можливості пісочної терапії в роботі з дітьми з обмеженими можливостями здоров'я

МОЖЛИВОСТІ ПІСОЧНОЇ ТЕРАПІЇ У РОБОТІ З ДІТЬМИ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ ЗДОРОВ'Я

Цивілізаційний розвиток суспільства сформував гуманне ставлення до дітей з обмеженими можливостями здоров'я (далі – діти з ОМЗ), які потребують підтримки не лише бітьків, але й усього соціуму. Зростання кількості дітей з ОМЗ є нагальною проблемою для нашої держави, у зв'язку з чим актуальності набуває питання розробки нових методів психолого-педагогічної роботи з ними.

Широкі можливості у корекційній роботі з дітьми з ОМЗ має арт-терапія, яка дозволяє виразити емоції та почуття дитини.

Сам термін "арт-терапія" став застоосвуватися в нашій країні відносно недавно, та в перекладі з англійської означає лікування, що засноване на заняттях художньою творчістю, хоча як засіб лікування душі пластичні мистецтва були відомі задовго до виникнення уявлення про терапевтичні методи [1, с. 24]. Основна мета арттерапевтичного методу полягає у гармонізації особистості, розвитоку вмінь до самовираження.

Незважаючи на те, що існують різноманітні форми арт-терапії, які відповідають потребам дітей з ОМЗ, необхідно враховувати осоливості нозологій даної категорії дітей. Н.В. Бібікова в арт-терапії з дітьми з ОМЗ виділяє такі особливості:

- тривалу роботу з хворими через стійкий характер захворювання, а також зниження ймовірності швидкого досягнення помітних покращень;

- діти з ОМЗ можуть нерегулярно відвідувати заняття з арт-терапії, внаслідок свого захворювання, крім того вони можуть не мати зацікавленості у заняттях, що передбачає жорстку директивність;

- у зв'язку з порушенням комунікативної функції, у дітей з ОМЗ виникають проблеми у встановленні контакту з арт-терапевтом та участю у групових форм арт-терапії. [2, с. 28].

У корекційній роботі з дітьми з ОМЗ ефективною формою арттерапії зарекомендувала себе пісочна терапія.

Пісок – природний матеріал, що має власну енергетику. Найдрібніші частинки, активізуючи чутливі нервові закінчення на кінчиках пальців, долонях і ступнях, викликають позитивні емоції та приємні спогади (ігри в пісочниці, будівництво замків, біг по піску тощо). Своєю сипкістю та пластичністю пісок здатний заворожувати, позитивно впливати на психоемоційний стан, створювати природне комфортне середовище для творчості, стимулюючи творчу діяльність.

Терапевтичний ефект гри з піском був виявлений швейцарським психологом і філософом Карлом Густавом Юнгом (1875-1961). Найбільший внесок у розробку психоаналітичних основ застосування даного виду терапії зробили Анна Фрейд, Ерік Еріксон, Шарлотта Бюлер, Маргарет Лоуенфелд, Дора Калфф та інші фахівці.

Пісочна терапія є одним із різновидів терапії образотворчим мистецтвом, що здійснює лікувальний вплив на дітей за допомогою піску. Основний її принцип полягає у використанні піску, води і спеціальних атрибутів (дерев’яного ящику чітко визначеного розміру, пісочниці та набору дрібних іграшок) [3, с. 233]. Суть цієї терапії базується на визнанні результатів виконаної роботи з піском (зображення, символи тощо) у відображенні специфіки особистісних проблем, розкритті неусвідомлених питань та конфліктів, демонстрації потреб людини. Таким чином, пісочна терапія дозволяє виявити психотравмуючу ситуацію на символічному рівні, «пропрацювати» негативний емоційний досвід у процесі творчого самовираження, знизити рівень тривожності.

Отже, процес пісочної терапії починається тоді, коли в результаті творчого імпульсу на поверхні пісочниці дитина створює певний образ. Кожного разу при контакті з піском відбувається своєрідне занурення у «безсвідоме» [3, с. 234].

У ході корекційної роботи з дітьми з ОМЗ, за допомогою пісочної терапії, можна вирішити наступні завдання:

- розвиток дрібної моторики рук і тактильних відчуттів;

- стимулювання