Вiковi особливостi творчих здiбностей у пiдлiтковому вiцi

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОЇ, ВІКОВОЇ ТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

КУРСОВА РОБОТА

з психології

на тему: «ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ  ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ»

Реєстраційний № ___________

Дата здачі__________________

Здобувача вищої освіти

П курсу 22Бд-СОобр  групи

денної форми навчання

спеціальності 014.12 Середня освіта (Образотворче мистецтво)  

Прістрома І.В.

  Науковий керівник

доцент кафедри загальної, вікової та педагогічної психології, кандидат психологічних наук Дмитрієва С.М.

Оцінка

Національна шкала ________________    

Кількість балів: _______ECTS _____

                                                                     Члени комісії          ________________  Дмитрієва С.М.

                                                                                                                                             (підпис)                        

                                                                                                         ___________________  Бутузова Л.П.

                                                                                                                                              (підпис)                      

                                                                                                                                   ____________________ Стахова О.О.

                                                                                                                                              (підпис)                        

Житомир-2022

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ВІКОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ………………………………………..6

1.1. Проблема творчих здібностей у наукових джерелах………………………6

1.2. Вікові особливості творчих здібностей у підлітковому віці……………..11

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ КУРСОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВІКОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ……………………………………….............................................................15

РОЗДІЛ ІІІ. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІКОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ........................................25

3.1. Аналіз результатів емпіричного дослідження вікових особливостей творчих здібностей у підлітків………………………………………………….25

3.2. Шляхи формування творчих здібностей у період середнього шкільного віку………………………………………………………………………………..31

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..36

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………..40

ДОДАТКИ……………………………………………………………………….50

ВСТУП

Актуальність дослідження. Рушійна сила людства – це творчі особистості. Виявлення таких особистостей є насущним завданням психології, як і розробка теоретичних основ творчості. І незважаючи на те, що проведено величезну кількість досліджень в області психології творчості, немає цілісної його концепції, що відповідає запитам філософської, мистецтвознавчої, психологічної й педагогічної думки. Не розроблені питання про джерела і детермінанти творчості, взаємозв’язок особистості й творчості, немає єдиного уявлення про поняття творчого потенціалу особистості й умови творчої самореалізації.

Сучасна соціальна ситуація загострила специфічні проблеми, які стоять перед системою середньої та вищої освіти у напрямку культивування творчості як масового явища, що пов’язано з глобальною необхідністю підвищення творчого потенціалу суспільства.

Психологів, як вітчизняних, так і закордонних, проблема творчості займає вже давно. Однак пік вивчення цієї проблеми наступив у першій третині XX ст. Досить перерахувати авторів, що опублікували в цей період свої роботи. Це Е. Рибо (1901) і А. Пуанкарі (1910) – за рубежем, Б. А. Лезін (1907, 1927), А. М. Євлахов (1910, 1912, 1929), І. А. Затуленьєв (1915), П. І. Вальден (1916), А. М. Бліх (1920), В. Л. Омельянський (1922, 1923), С. О. Грузенберг (1923, 1924), В. Я. Курбатов (1923), В. М. Бехтерєв (1924), П. І. Коропів (1926), Г. І. Маркелов (1926), А.П. Нечаєв (1929), П. М. Якобсон (1934), В. П. Полонский (1934) – вітчизняні вчені. Привернула увагу проблема творчості й фізіолога В. В. Савича (1921 – 1923), що розглядав творчість як утворення нових умовних рефлексів за допомогою раніше створених зв’язків, а питання про обдарованість як вищий прояв творчості - В. Освальда (1910). В основному ці роботи були присвячені або природно-філософському осмисленню ролі творчості як механізму розвитку природи й людства, або науковій і технічній творчості, що обумовлені не потребами суспільства в керуванні творчістю, а допитливістю окремих дослідників. Потім, аж до середини XX ст. дослідженням творчості не надавалося істотного значення. Науково-технічна революція, що відбулася в середині XX ст., дала поштовх та вивченню психологами закономірностей творчості в науці, що перетворилась у продуктивну силу, що істотно впливає на економіку. На порядку денному встало питання про пошук людей, здатних до наукової й технічної творчості. Це породило в 1950-х рр., насамперед у США, численні дослідження, спрямовані на пошук критеріїв творчих здібностей, у якості яких виступила креативність, шляхів її розвитку й на виявлення творчих особистостей (креативів). Всі ці аспекти можна об’єднати в проблему керування творчістю.