Біографічні методи, техніка використання

Біографічні методи, техніка використання

Біографічні методи - способи дослідження, діагностики, корекції та планування життєвого шляху особистості.

Спочатку біографічні методи обмежувалися описом минулих етапів життя живих людей або всього життєвого шляху людей, які вже пішли з життя. Поступово методи стали включати аналіз актуальних і передбачуваних в майбутньому подій, а також дослідження кола спілкування особистості, яка аналізується.

Сучасні біографічні методи засновані на вивченні особистості в контексті історії і перспектив розвитку її індивідуального буття і взаємозв'язків зі значимими для неї іншими людьми.

Джерелами біографічної інформації є:

1) сама досліджувана людина;

2) люди, які знають її;

3) продукти її діяльності;

4) історичні та літературні джерела;

5) матеріали, які тим чи іншим чином зафіксували події особистого життя людини або супутніхмподій (кіно, фото, аудіодокументи), наприклад: сімейні архіви, листування;

6) дані про місце проживання, місце і характер професійної діяльності або дозвілля;

7) житлова і робоча обстановка;

8) особисті речі.

Різновиди біографічних методів:

1. Психологічна автобіографія

2. Формалізована біографічна анкета

3. Каузометрія

4. Психобіографія

Психологічна автобіографія - група способів отримання біографічної інформації від самої досліджуваної людини.

Відомості загального характеру (стать, вік, сімейний стан, професійні відомості, стан здоров'я) можна отримати за допомогою бесіди, анкети, біографічних опитувальників.

Специфічні відомості (оцінка минулих і можливих майбутніх подій, ставлення до себе та інших, суб'єктивне сприйняття свого життєвого шляху) отримують різними способами. Найбільш поширений і простий - усне або письмове оповідання про своє життя з одночасним описом свого психічного стану в відповідні періоди.

Популярний в таких дослідженнях прийом автопортрета. Випробуваному пропонується накреслити прямий горизонтальний відрізок, крайні точки якого уособлюють народження і смерть. На відрізку випробуваний вибирає точку, яка відповідає певному моменту його життя. Тим самим він співвідносить своє минуле і майбутнє, оцінює свої тимчасові можливості. На цих двох ділянках їм відзначаються найважливіші події в минулому і очікувані в майбутньому. Ці віхи бажано супроводити емоційною оцінкою.

З останніх розробок відома методика Е.Ю.Коржової для виявлення самосприйняття життєвого шляху особистості. Відповіді стосуються минулого, сьогодення і можливого майбутнього, але переважно подій недавнього минулого.