Особливості формування життєвих компетенцій у дошкільників з порушеннями інтелекту

ДОПОВІДЬ

студентки KorOs1-M20z групи

спеціальності 016 Спеціальна освіта

Гиренко Анастасії Сергіївни

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, доцент
Опалюк О.М.

З теми: «Особливості формування життєвих компетенцій у дошкільників з порушеннями інтелекту»

ВСТУП

Актуальність дослідження. 

Соціально компетентні особистості – це запорука успішно розвитку держави. Проте для набуття певного соціального рівня важливо мати певні знання про соціальне оточення, вміти у ньому, орієнтуватися, взаємодіяти та спілкуватися, тобто бути соціально компетентним. Особливо гостро питання формування життєвих компетентностей постає при роботі з дітьми з інтелектуальними порушеннями, адже вони через наявні в них порушення пізнавальної сфери вони не в змозі самостійно зрозуміти складний світ людських стосунків та навчитися взаємодіяти в ньому. Діти з порушенням інтелектуального розвитку зазнають труднощів, коли мова йде про проникнення в сенс людських відносин, тому що вони не можуть їх пізнати тими способами, якими користуються нормально розвиваючися однолітки. Головні проблеми дітей з порушеннями розумового розвитку полягають в порушенні їх зв'язку зі світом, в обмеженій мобільності, бідності контактів з однолітками і дорослими, в обмеженому спілкуванні з природою, недоступності низки культурних цінностей, а іноді і елементарної освіти. Однією з основних запорук успіху такої діяльності є своєчасність. На мою думку, процес формування життєвих компетентностей у дітей з порушеннями інтелекту слід починати з дошкільного віку, адже це сприятиме більш успішному формуванню життєвих компетентності та майбутньої соціалізації в цілому.Дошкільний вік є найкращим для початку роботи у цьому напрямі.

Саме в цей час починається активний розвиток самопізнання, формування самооцінки, відчувається бажання заслужити схвалення, визнання, а провідною діяльністю стає гра. Оскільки у закладі виховуються дошкільники, то саме з цього віку здійснюється цілеспрямована діяльність щодо корекційного впливу на свідомість дитини в ігровій формі. Корекційні заняття з дошкільниками спрямовані на розвиток психоемоційної сфери та особистості, пізнавальних процесів, дрібної та великої моторики, часто використовуються вправи психогімнастики, нейропсихологічні вправи, музично-ритмічні ігри; ігри з водою та піском, арт-терапевтичні вправи.

До загального питання соціальної компетентності у своїх дослідженнях зверталися вітчизняні так зарубіжні вчені (Д. Годлевська, М. Докторович, О. Кононко, В. Краєвський, А. Макаров, А. Петров, З. Фрейд, А. Хуторський, М. Шуре та ін.). У контексті дошкільної освіти соціальну компетентність досліджували Л. Божович, О. Запорожець, В. Кузьменко, С. Кулачківська, С. Ладивір, Т. Поніманська, С. Якобсон та ін., які акцентували увагу, що необхідною умовою для більш успішного її формування є ігрова діяльність. Різні аспекти соціальної компетентності осіб з порушеннями психофізичного розвитку відзначені у дослідженнях В. Бондаря, В. Засенка, А. Колупаєвої, Л. Нафікової, Т. Сак, В. Синьова, В. Тарасун, О. Хохліної, М. Шеремет та ін.

Мета дослідження – є аналіз теоретичного аспекту формування життєвих компетентності у навчально-виховних програмах дітей дошкільного віку з порушеннями інтелекту.

Гіпотеза дослідження – своєчасний соціальний розвиток дитини дошкільного віку з порушеннями інтелекту сприяє її підготовці до орієнтування у оточуючому світі людей та прищепленню соціально прийнятної поведінки.  

Для досягнення мети дослідження, перевірки висунутої гіпотези необхідно розв'язати такі дослідницькі завдання:

1) висвітлити ставлення суспільства до дітей із порушеннями інтелекту;