Особливості педагогічного мислення

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

Факультет автоматизації і інформаційних технологій

Кафедра основ професійного навчання

Індивідуальна робота

з педагогічної психології

на тему: «Особливості педагогічного мислення»

Виконала ст.-гр. ПНК-21

Козак Світлана Анатоліївна

перевірив к. псих. н., доцент

Калениченко Руслан Арсенович

Київ 2018

Зміст

Вступ        3

1.        Мислення та поняття «педагогічного мислення»        4

2.        Характерні ознаки та показники педагогічного мислення        12

3.        Взаємозв’язок педагогічного мислення вчителя і педагогічного спілкування        20

Висновки        22

Список використаної літератури        23

Додатки        24

Вступ

Актуальність проблеми. Професійна діяльність педагога поступово ускладнюється. Потреба досягати вершин педагогічної майстерності з урахуванням сучасних вимог суспільства спрямовує педагогів на постійне вдосконалення своєї діяльності. Від його вміння перспективно мислити і діяти адекватно поставленим цілям залежить ефективність педагогічної діяльності. Це підтверджує актуальність проблеми представленої в індивідуальній роботі, як і позначило тему дослідження «Особливості педагогічного мислення».

Мета дослідження –  виявлення особливостей професійного мислення, що притаманні педагогу у навчальному процесі.

Об’єктом виступає мислення педагога.

Предметом дослідження є процес вирішення педагогічних завдань під час навчання.

З мети дослідження, ставляться такі завдання:

• визначити науково-теоретичні засади формування мислення педагога;
• уточнити поняття «педагогічного мислення педагога»;
• визначити елементи та критерії оцінки педагогічного мислення педагога;
• дослідити як використовуються на практиці функції педагогічного мислення, які забезпечують культуру мислення педагога.

Методи дослідження:

• дослідження та аналіз літератури з метою ознайомлення і вивчення основних питань проблеми та процесу формування, розвитку й становлення поняття «педагогічне мислення педагога», його основних елементів, функцій та критерій;
• пізнання (абстрагування, порівняння, узагальнення, класифікація, конкретизація, аналіз та систематизація) для поглиблення знань про педагогічне мислення та його складові.

1. Мислення та поняття «педагогічного мислення»

        Мислення ‒ це найвищий ступінь людського пізнання, процес відображення в мозку навколишнього реального світу, заснована на двох принципово різних психофізіологічних механізмах: освіти і безперервного поповнення запасу понять, уявлень і виведення нових думок та висновків. Мислення дозволяє отримати знання про такі об’єкти і властивості навколишнього світу, які не можуть бути безпосередньо сприйняті за допомогою першої сигнальної системи.

        Пріоритетною метою теперішньої освіти є всебічний розвиток особистості, індивідуума, як складової світового знання та прогресу. «Мислення» здавна розглядалося філософами. З історичної точки зору виділяють 5 періодів мислення людини:

1. Первісне
2. Давнє (античне)
3. Середньовічне
4. Нового часу
5. Новітнє (сучасне)

Мислення первісних людей відповідало знанням про світобудову, життєвому досвіду та міфам. На думку Е. Тейлора, в основі міфологічного мислення лежить жага наділити неживі предмети задля пояснення їх дій (анімізм). Протагор та Горгій, філософи-софісти Давної Греції надали розвитку софізмам – прийомам, замаскованим формально логічно-вірними міркуваннями. Вони могли з легкістю доказувати одне, а потім з такою ж легкістю протилежне. Аристотель називав софістів вчителями «уявної мудрості». Цю кризу подолали тільки коли розвели поняття «мислення (міркування)» як діяльність та зміст самої думки. Існуюче вважалося суперечливим і єдиним, проте було розділене те, що існує (платонівський світ ідей), і помилки через невірне мислення (невірне поєднання розумових змістів).