Музично-теоретичний та хорознавчий аналiз "Ангел вопiяше" М. Вербицький

Міністерство освіти та науки України

Київський національний університет культури і мистецтв

Спеціалізація «академічне хорове мистецтво»

МУЗИЧНО-ТЕОРЕТИЧНИЙ ТА ХОРОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ

«АНГЕЛ ВОПІЯШЕ» М. ВЕРБИЦЬКИЙ

Виконала студентка 3 курсу

Групи ТДА-19

Спеціалізації «академічне хорове мистецтво»

Заверюха Сусанна

Клас викладача – Лисенка В.В.

Київ 2021

Михайло Вербицький – один із перших композиторів-професіоналів у Галичині. Він є автором хорових, вокальних, інструментальних творів серед яких оперети «Гриць Мазниця» і «Школяр на мандрівці» (1849р.), хори «Заповіт», «Поклін», «Думка», 12 симфонічних увертюр (1855-1865рр.), солоспіви, два полонези, вальс. Вербицький – автор 36 релігійних композицій, серед яких «Іже Херувими», «Буде Ім’я Господнє» та інші.

Твір «Ангел вопіяше» відноситься до жанру духовного концерту, відносно молодого жанру, який почав свій розквіт в ХVІІІ ст..

Саме Михайло Вербицький з усією гостротою повстав проти «не музикальності» цих розспівів і став фанатичним прихильником нової тоді для місцевих обставин італійщини й пропагандистом творів Бортнянського. Іван Франко цілком слушно і не без підстав, назвав Михайла Вербицького «найзначнішим талантом» серед галицьких композиторів. Його літургійна творчість, театральна музика, світські хори та солоспіви, інструментальна музика стали важливою часткою церковних богослужінь, театральних вистав, концертного життя, домашнього музикування. А те, що його патріотична пісня «Ще не вмерла Україна» досить швидко переросла у Національний гімн, який сьогодні став гімном нашої Незалежної держави, обезсмертило ім’я галицького композитора.

Сім служб добового богослужебного кола – вечірня, утреня, полунощниця та чотири служби часів – передують літургію. Молитви, псалмоспіви, читання священних книг і усе священнодійство підготовлюють християнина до головної служби – Божественної літургії, званою у просторіччі обіднею, так як її належить здійснювати в передобідній час.
Літургія (греч. λειτουργία, «служіння», «спільна справа») – суспільне богослужіння, за яким здійснюється таїнство Святого Причащання. Божественна літургія називається також Євхаристією – благодаріння. Здійснюючи її, ми дякуємо Богу за спасіння роду людського від гріху, прокляття і смерті Жертвою, принесеною на Хресті Його Сином, Ісусом Христом. Це велике Таїнство любові Бога до людини було встановлене Самим Ісусом Христом на Таємній Вечері. Господь повелів творити це Таїнство в Його спогад.
Після вознесіння Господа апостоли стали щодня здійснювати таїнство Причащання, сполучаючи його з читанням Священного Писання, співом псалмів і молитов. Укладачем першого чину літургії Християнської Церкви вважається святий апостол Іаков, брат Господній. По цьому чину і нині здійснюються літургії в Єрусалимській Церкві в день пам’яті апостола.
Свято Воскресіння Христового, Святого Великодня, займає центральне місце серед всіх християнських свят – «свят свято і торжество торжеств». У Вітхозавітній церкві Великоднем називалося свято Пасхи (від івр. Песах, що означає «приходження»), встановлене в спогад виходу народу ізраїльського з Єгипту і звільнення іудеїв від єгипетського рабства. А в церкві Новозавітній – в знамення того, що Сам Син Божий звільнив нас від рабства смерті, від рабства гріха і диявола. Воскреслий Господь визволив з пекла душі праведників, і віруючим в Нього даруєжиття вічне.
Все богослужіння Святого Великодня особливо урочисте і пройняте одним відчуттям – тріумфуючій радості про Воскреслого Господа.
Літургія починається, як і утреня, по Пасхальному чину співом віршів «Да воскресне Бог...». Співаються особливі Пасхальні антифони. Євангеліє читається на різних мовах (грецька, західнослов'янська, зокрема, польська, вплив яких можна прослідкувати в структурі та оформленні рукопису - текст поділений на глави, які починаються із сумаріїв - коротких анотацій та пояснень). Замість «Достойно єсть» - задостойник Пасхи: «Ангел вопіяше...». В кінці літургії замість співу «Благословенний грядий во ім'я Господнє...», «Відехом світло істинне...», замість 33-го псалма співається «Христосвоскрес».