Порiвняльний аналiз вiршiв Пантелеймона Кулiша "Гульвiса"
Автор: jove.andrew • Апрель 15, 2018 • Контрольная работа • 597 Слов (3 Страниц) • 924 Просмотры
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра теорії та історії світової літератури імені професора В. І. Фесенко
САМОСТІЙНА РОБОТА
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВІРШІВ
ПАНТЕЛЕЙМОНА КУЛІША «ГУЛЬВІСА» І
МИХАЙЛЯ СЕМЕНКА «ОБЕЗЖЕНЩЕННА ПУСТЕЛЯ»
Студента 1 курсу МЛІ03-16 групи
напряму підготовки Філологія (мова та література (іспанська))
Літвіха А.В.
Викладач професор, доктор
філологічних наук, Штейнбук Ф.М.
Національна шкала________________
Кількість балів_____Оцінка ЄКТС___
м. Київ – 2016 рік
Метою даної роботи є порівняння віршів «Гульвіса» Пантелеймона Куліша та «Обезженщенна пустеля» Михайля Семенка, що мають між собою багато спільного, але в той же час і відмінного.
Михайль Семенко - представник авангардного мистецтва початку ХХ століття, поет і теоретик українського футуризму, невиправдано забутий у часи монополії "соціалістичного реалізму".
Одним із прикладів його творчого доробку є вірш «Обезженщенна пустеля», написаний 16 квітня 1915 року під час перебування у Владивостоці. Вірш увійшов до циклу «Осіння рана». В даному циклі присутній відчутний вплив футуризму. У поезіях переважає інтелектуальне бачення навколишнього світу, а також досить тонкий психологічний аналіз.
З першої строфи поезії помітно, що автор не використовує жодних розділових знаків. Це в свою чергу робить твір більш динамічним, потужнішим, точніше доносить почуття та емоції автора до читача.
Провідною темою «Обезженщенної пустелі» є кохання до близької людини. У творі відображені спогади ліричного героя про останню зустріч з коханою, щасливі моменти проведені разом. Ці спогади не є сумними, навпаки, вони приємні героєві, схожі ніби на солодку тугу, що змушує його серце битися «хутко-хутко».
Він не знає як живеться близькій йому людині і чи чекає вона його повернення. Та все ж герой сподівається на повернення до рідного краю та зустріч з коханою.
У творі присутня лише особиста інтонація, а саме, тема розлуки. Провідним образом у вірші є образ пустелі, який символізує самотність. Іншим образом слугують троянди, що є символом нетлінності кохання, надії на зустріч з близькою людиною.
Вірш написаний двостопним ямбом і є представником футуристичного стилю написання. На це вказує строфа: «Серце б’ється хутко-хутко» та цілковита відсутність розділових знаків. Система римування у вірші – кільцева, жіноча рима.
Пантелеймон Куліш - український письменник, фольклорист, один із корифеїв української літератури. Відомий найбільше як автор першого україномовного історичного роману «Чорна рада».
...