Сюрреалізм як проблема сучасної гуманістики людсва

                                                      РОЗДІЛ 1.

          ТЕОРІЯ СЮРРЕАЛІЗМУ ТА ВИТОКИ ЇЇ СТАНОВЛЕННЯ  

1. Сюрреалізм  як проблема сучасної гуманістики людсва.

Сюрреалізм - одне з значних і довговічних художніх напрямів європейського авангардного мистецтва ХХ в. Сюрреалізм зародився у Франції після першої  світової на початку двадцятих ХХ століття, пережив кілька криз, пережив Другу світову війну, і поступово, зливаючись з масовою культурою , перетинаючись з трансавангардом, ввійшов у ролі складової частини в постмодернізм

Сюрреалізм виник як літературний напрям , але незабаром набув статусу художнього явища в сучасному  світовому мистецтві загалом.

Термін «сюрреалізм» належить французькому поетові Гійомові Аполлінеру: він назвав свою п'єсу «Груди Тірезія» (1918 р.) «сюрреалістичною драмою».

Сюрреалістичний рух очолює Андре Бретон. У 1919 році разом з Луї Арагоном та Філіпом Суло він починає видавати журнал «Література». В цьому ж році Бретон і Суло створюють перший програмний твір сюрреалізму — «автоматичний» текст «Магнітні поля», що був записом потоку видінь.

У 1924 році А. Бретон пише перший «Маніфест сюрреалізму», сюрреалізм консолідує свої сили, формується як самостійний художній напрям, виходять перші номери журналу «Сюрреалістична революція». Сюрреалізм стає інтернаціональним рухом, що охоплює різні види мистецтва: літературу, живопис, скульптуру, театр, кіномистецтво. До цього ж руху приєдналися письменники, поряд із Бретоном, Суло й Арагоном, П. Елюар, Α. Αρтο, Τ. Тцара, Ρ. Вітрак, Р. Деснос, Ρ. Кено, А. Батай, Μ. Періс, художники С. Далі, Μ. Ернст, І. Танґі, Г. Арн, А. Массон, X. Міро, кінорежисер Л. Бунюель, кінокритик Ж. Садуль.

       Його творці – молоді художники, поети розглядали сюрреалізм як засіб пізнання підсвідомого і незрозумілого, до надприродного у світі. Засновником і ідеологом цього напряму був Андре Бретон.

Французський письменник Андре Бретон (1896-1966) розробив теорію сюрреалізму, художнього напряму, який  "робить людей вільними", намагається відкрити "реальне функціонування думки". Бретон стверджував, що сучасне суспільство позбавляє свободи окрему особистість. У єстві кожного із людей існує світ потаємних бажань, невідомий всесвіт, яке мистецтво розкриє, якщо художник повністю віддається своєму натхненню. З 1920х до 1960х рр. сюрреалісти випускали журнали, організовували виставки, і ставили спектаклі. Вони шукали підтвердження своїх теорій у творах минулого або за межами європейської художньої традиції. Цей новий погляд сюрреалістів на історію мистецтв у широкому значенні пояснює їхнього впливу розвитку образотворчого мистецтва взагалі.

                                                                                                                              5

        Сюрреалісти не ставили соєю метою створення школи або художньої течії, та продовжує лінію романтизм - реалізм -…- футуризм, їхні найближчі плани були глобальні, а амбіції непомірні. Вони бажали “здійснити універсальний революційний проект, що входить всім областям роботи і мислення… . Вони мали намір запропонувати людям новий спосіб сприйняття свідомості…” (Ален і Одетт Вірмо).

Головна мета сюрреалістів: було через несвідоме піднятися над обмеженістю як матеріального, і ідеального світу, продовжити бунтарство проти вихолощених духовних цінностях буржуазної цивілізації .

Головними рисами сюрреалізму є страшнувата протиприродність поєднання предметів і явищ, яким надається видима достовірність світ ілюзій та надприродних явищ людського розуму як не осмисленість загадкової природи потаємних можливостей людської підсвідомості без яких то обмежень, кордонів у будь-якому її прояві, дозволяє зазирнути за межі реального світу і побачити «над реальний світ» та зламати традиційні закони логіки що підпорядковується цьому світу.