Біоетичні проблеми сучасної медицини

Комунальний вищий навчальний заклад «Бердичівський фаховий медичний коледж»

Житомирської обласної ради

Проект

Тема: Біоетичні проблеми сучасної медицини

Робота студентки 21-Ф групи

Відділення «Лікувальна справа»

Кисарчук Вероніки Олександрівни

2021р.

Зміст

Вступ 2

1. Поняття біоетики 5
2. Передумови та історія становлення 6
3. Моральні критерії та принципи біоетики8
4. Проблеми проведення наукових досліджень на людях10
5. Проблеми проведення наукових досліджень на тваринах12
6. Біоетичні проблеми14

1. Втручання в репродукцію людини14
2. Евтаназія16
3. Трансплантація18
4. Клонування21
5. Штучне запліднення і сурогатне материнство22
6. Стерилізація24

Висновок28

Список використаних джерел29

Додаток30

Вступ

Актуальність. Сьогодні одним з найактуальніших завдань є узгодження проблем, що постають на перетині принципово різних за своєю специфікою і призначенням природничих, суспільних, економічних наук з одного боку та етики з іншого. Під таким кутом зору актуальною є нова міждисциплінарна галузь – біоетика. Виникнувши відносно недавно, вона набуває все більшої значимості. Йдеться про евтаназію, трансплантацію, клонування, сурогатне материнство та стерилізацію. Біоетика озброює медиків знанням специфічних питань медичної етики, здатністю до системного аналізу; виробляє звичку розглядати проблеми в міждисциплінарному і соціокультурному контексті; розвиває уяву, практичні навички та моральну відповідальність за прийняті етичні рішення, а також почуття емпатії і співчуття до людей, тварин, природи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз наукової літератури, яка стосується даної тематики свідчить про значну кількість праць які стосуються питання біоетики. Проте евтаназія з погляду біоетики не зазнала значного вивчення. Значний науковий вклад у вивчення даного питання належить таким науковцям як С. Бородін, І. Бойко, Б. Волков, Н. Герасимчук, А. Гусейнов, О.Ковальова, Т. Кондрашова та ін. 

Метою проекта є розкриття поняття біоетики; знати моральні критерії та принципи біоетики; у чому полягає суть евтаназії, трансплантації органів, клонування людини, сурогатне материнство та стерилізація; аналіз філософсько-правової проблеми евтаназії та пошук альтернативи її проведення.

Біоетика, або біомедична етика, – це коло міждисциплінарних науково-практичних досліджень, який останнім часом швидко розвивається і набуває все більшого значення. Проблемам біомедичної етики присвячена діяльність численних наукових конференцій різного рівня. Видається низка спеціалізованих часописів при національних асоціаціях лікарів, при міжнародних організаціях, таких, як Рада Європи, ЮНЕСКО, ВООЗ та ін. У переважній більшості країн світу засновані спеціалізовані комітети та комісії з біомедичної етики. У 1996 р. Радою Європи була прийнята Конвенція «Про права людини і біомедицину», з набуттям чинності якої принципи і положення біоетики набули сили закону в країнах-членах Ради Європи. На сьогодні біомедична етика запроваджена у навчальний процес вищих і середніх медичних навчальних закладів більшості країн Північної Америки і Європи як обов’язкова медична дисципліна, а також утверджується в такій ролі у державах Азії, Африки і Латинської Америки. Рішення IV Конференції ВООЗ з проблем викладання біомедичної етики (Женева, 1994 р.) наголошують, що викладання цієї дисципліни має бути не вибірковим, а обов’язковим. Біомедична етика за своєю суттю є адекватною щодо сучасних суспільних умов, етично обґрунтованою відповіддю на найгостріші моральні проблеми теперішнього часу. Саме такі, що виникли внаслідок прогресу медичної науки і розвитку біомедичних технологій. Основні положення біоетики склали теоретичні, а потім і правові основи для нового міжнародно визнаного етичного стандарту медичної практики, який сформувався в останні десятиліття. Вони знайшли своє відображення в численних установчих документах міжнародного права, національних законодавствах, етичних кодексах і деклараціях міжнародних і національних медичних асоціацій. Відсутність систематичної освіти лікарів та провізорів більшості країн, зокрема Азії, Африки, СНД, у сфері сучасної біомедичної етики, як показує практика, негативно позначається на їх іміджі з погляду Міжнародного медичного співтовариства, ставить їх в невигідне положення щодо підготовлених у цій сфері європейських і американських колег. Завдяки спільним зусиллям вчених різних спеціальностей, а також лікарів і фармацевтів сьогодні створені високоефективні технології лікування, які роблять можливим позбавлення людини від хвороб, що ще зовсім недавно вважалися невиліковними, дозволяють істотно знизити рівень непрацездатності різних вікових груп населення, значно підвищити якість життя в цілому. Разом з тим для більшості населення і фахівців-медиків не завжди є досить зрозумілим, які з новозастосованих методологій терапії, засобів лікування і препаратів, що надходять до аптеки, є найбільш прийнятними або безпечними з точки зору моральних критеріїв. Наскільки вони можуть суперечити або взагалі зачіпати загальноприйняті на певній території проживання людей і в певній етнічній групі населення звичаї, релігійні та інші принципи і поняття. У кожному конкретному випадку, даючи рекомендацію щодо вибору того або іншого препарату, провізор вирішує невелике, але важливе моральне завдання її обґрунтування для певного пацієнта і конкретних умов застосування. Грамотно консультувати хворого з усіх питань, що стосуються застосування лікарських засобів для лікування і профілактики різних захворювань та їх ускладнень, провізор може лише на основі сучасних етичних принципів. Все вищесказане визначає важливість цієї проблеми для сучасного провізора.