Рецензія на статтю Копилова С., Паура І. «Повсякденність населення Середнього Подністров’я на початку ХХ ст.(за документальними поштовими

Рецензія на статтю Копилова С., Паура І. «Повсякденність населення Середнього Подністров’я на початку ХХ ст.(за документальними поштовими листівками)»

У роботі міститься інформація про те, що за роки незалежності України у вітчизняній історичній науці відбувся процес переосмислення періоду Київської Русі як одного з початкових етапів формування національної держави.Загальна концепція українсько-російської історії за М.С.Грушевського, що знайшло відображення у визнанні та прийнятті України.

Звертаємо увагу на те, що Поніжжя та Борохівщина існують кілька століть і їхня історична роль залишилася на сторінках літописів у народній пам’яті. Натомість розвинувся стійкий науковий інтерес до цих земель.

Є посилання на роботу Поніцці. Це від відомого історика В.А.Антоновича, його учениці Н.В.Подолян. Молчановський підготував і видав книгу «Обзор истории Подольского края в ХХ веке», в якій краєзнавець А.Ю. Ролле, Я. Й. Сіцінський написав нарис про те, що місто Бакота було центром Поніцці (XX ст.).

У зв’язку з цим метою даної роботи є вивчення всього комплексу соціально-економічних, військово-політичних, культурних і духовних процесів Середнього Подністров’я, писемних (літописних), археологічних джерел, комплексне опрацювання наукової літератури. Його місце, роль та історичне значення в системі розвитку Південно-Західної Русі та Галицько-Волинського князівства. Для досягнення цієї мети автори поставили наступну основну програму досліджень. Проаналізувати у складі джерел вивчення історії Подністров’я та Поніжжя. Подолати усталені стереотипи в історіографії краю та відновити повну історичну справедливість існування Поніжжя як єдиної території приток Дністра по обидва береги річки. Спростування існуючих теорій про спустошення регіону у ХХ ст. Потім розглядається процес заселення території та її етнічний склад. Визначте та охарактеризуйте етапи історичного розвитку території. Показати процес становлення та розвитку міст, феодальних замків, сторожових фортець, горбів і городищ, їх оборонних комплексів. Проаналізуйте особливості економічного розвитку. Вивчають характер і структуру сільського господарства, ремісничого виробництва, внутрішньої та зовнішньої торгівлі. Презентує розділ «Соціальні відносини». Відтворює військово-політичний статус Поніцці в устрої Галичини та Галицько-Волинського князівства. Узагальніть розвиток матеріальної та духовної культури з точки зору розвитку Придністров’я середини ХХ ст.

Хронологічні межі дослідження обґрунтовані тематичним спрямуванням і охоплюють 20 ст.

Щодо географічних рамок дослідження, то в класичному розумінні басейн Середнього Подністров’я, як південно-східна окраїна Галицького князівства, а згодом Галицько-Волинської держави, є центром Давньоруського Понижжя. Його територія нагадує прямокутник неправильної форми, розділений навпіл течією Дністра.

Центральну частину правого берега межиріччя Дністра і Пруту складала Хотинська височина. Нарешті, південно-східну межу Понижжя провело по лівобережній притоці Дністра Каріусу. Нині ця територія включає Новожицький, Віньковецький, Дунаєвецький, Кам'янецький, Кемеровецький і Городоцький райони Хмельницької області (лівобережжя Дністра), Теребовлянський, Гусятинський і Борщівський Тернопільської області, до складу якої входить Заризький район (лівий і правий береги Дністра). , Хотинського, Кельменецького, Сокирянського, Заставнівського, Новоселицького районів Чернівецької області (правий берег Дністра). У ході вивчення даної теми необхідно застосовувати загальнонаукові принципи історизму, об'єктивності, системності, діалектичного розуміння історичного процесу, ідеологічної неупередженості підходу до складних явищ суспільного життя, що слугувало методологічним принципом керівництво авторами.