Рецензія на статтю історичного журналу: "Про причини поразки Центральної Ради"

Рецензія на статтю історичного журналу: "Про причини поразки Центральної Ради"

Автор: Іван Гошуляк

Рецензент: Монастирський Вадим

  У даній статті автор описав основні причини поразки Центральної Ради у боротьбі за збереження незалежності України під час революції 1917-1918 рр. Було розібрано багато аспектів суспільно-політичного життя тодішнього населення України, а також загальне положення уряду у цих всих подіях.

  Описані проблеми відображають становище українського суспільства як тоді, так і зараз. Неважливо, на який час української історії кинути ці слова - всюди можна влучити. Лише з радянською епохою можна посперечатися. Про це буде далі.

  Так про що ж йдеться? Річ ведеться про те, що кожна спроба перевороту та становлення незалежності України впиралася в соціальну проблему. В чому вона полягала? А полягала вона в тому, що людям спочатку треба було дбати не про своє почуття нації, а про свою сім'ю, як її прогодувати тощо. Як вберегти своє життя, а не ідеї керівників під час кровопролиття. Людям ніколи будувати державу, бо їх турбує саме соціальне питання, а не національне. Не враховуючи такого становища, ватажки повстань завідома були приречені на програш.

  А до чого тут радянські часи? В цю епоху, яка, до речі, була не так давно, боротьба за незалежність українського населення загальмувалась. При чому дуже сильно. Чому ж так сталося? У цуцика з'явився господар, який бив його щоразу палицею за те, що він скавчав. Він був зовсім немічним.  Господар, що мешкав у Кремлі, сам цього не знаючи, виховував у майбутньому великого звіра. Відгодовував його, вчив. А звір все ріс і ріс...

  До чого вся ця лірика? Такою простою аналогією можна описати становище українського народу в радянські часи. З початку 1920-х і аж до середини 1950-х українцям не давали вирішити соціальне питання, яке було таке актуальне. Тоталітарний режим всіляко це гальмував, не кажучи вже про війну. Але варто було цьому всьому минути і соціальне питання починало зникати. З кожним днем люди все менше думали, де їм взяти шмат хліба, де оселити свою сім'ю. І ось, раптово, як суспільство виросло, у нього є дім, їжа. Йому набридло терпіти удари палицею. Воно почало думати про свободу, адже сили вже набралися. Ривок... Йому це вдалося - омріяна свобода. А що далі? Падіння економіки, безробіття і як наслідок, знову соціальне питання. Ледве люди змогли побороти його після буремних 90-х і знову підняття національного питання, яке на фоні невирішеного соціального лише дискредитує все українське. Ця стаття буде актуальною в усі часи.