П'єса Кальдерона «Життя – це сон»

Кальдерон був священником, написав 50 п'єс, але самою найвідомішою є п'єса « Життя- це сон». Кальдерон вважав, що людство забуло про Бога і що йому варто повернутися до віри в Бога, і саме думку про те, що то тільки живучи за божими заповідями можна бути щасливим, він ілюстрував більшість своїх творів, але не зважаючи на це він не всюди і не завжди слідував за християнським постулатом, про те що все відбувається в житті людини зумовлено божим промислом і від людини залежить багато що, але тільки тоді коли в її душі живе Бог.

Твір «Життя – це сон»: тема і ідея якого є сон і життя сну, вона не була новою в світовій культурі і літературі, ми зустрічаємось з нею навіть в античності . Зокрема, Платон говорив, про те що людина власне живе тільки увісні. Піндер стверджував, що людина - це тінь сну, а Шекспір устами героя одного із своїх пізніх творів, а саме трагікомедії з елементами фантастики, чаклуна висловив думку, про те що людина огорнена сном: «Як наші сноведіння, так створені і ми, і життя не легкі дні огорнені всі сном». Цікаво, що висловлював Мантеній, який вважав, що припустити думку що життя дійсно є сон ( тому що коли людина спить вона сприймає сон, як реальність і їй здається, що вона живе і не думає, про те що ці події їй сняться і вона вважаємо їх дійсністю).

П'єса Кальдерона «Життя – це сон», як би тільки не визначали її жанр і називають по-різному (що « Життя – це сон» є метафорична п'єса і релігійно-містична). Події відбуваються у вигаданій країні, хоча вона називається Полонія, тобто Польщі, але імена героїв нічого спільного з польськими іменами не мають, крім короля ( батько головного героя) який носить ім'я Басиліо. Небожем Басиліо є московський герцог, якого звуть Астальфо ( це вказує на те, що це вигадана країна, імена героїв, ситуація – це універсалізм).

Основи сюжету: це експеримент, який проводить Басиліо над своїм сином Сігізмундом (він є головним гороєм драми), проте присутність того, що відбувається у попередній події ми дізнаємося з монологу Басиліо. П'єса починається з того, що на узбережжі глухому, сірому, скелястому, на якій є в'язниця (башта), в ній знаходиться Сигізмунд. З'являються герої: придворна дама Розаура, блазень Клорін і вони чують монолог людини, яку не бачать підходячи ближче, то бачать в'язня закутого в кайдани який більше схожий на звіра ніж на людину (він був вдягнений в звірячі шкури) і біля його в'язниці на варті стоїть старий Клотальдо (воїн), як потім виявляється це батько Розаури. Сигізмунд порівнює своє життя з життям птахів, звірів каже, що вони всі вільні, крім нього. Розаура жаліє його і відбувається діалог між нею. Клотальдо впізнає в її руках свій меч, не може зрозуміти звідки він у неї, з'ясовується, що вона теж має знати, що вона знатного роду і свого часу він покинув її, тепер він її знайшов. Далі ми дізнаємся, чому саме Сигізмунд знаходиться у в'язниці, виявляється коли він народився