Дослідження сатирико-метафоричного змісту казки-новели “Малюк Цахес на прізвисько Цінобер”

ЗМІСТ

ВСТУП

Літературне життя Ернста Теодора Амадея Гофмана було коротким: в 1814 році вийшла в світ перша книга його оповідань – “Фантазії в манері Калло”, яку німецька публіка зустріла з великим захватом, а в 1822 році письменника, який давно страждав тяжкою хворобою, не стало. До цього часу Гофмана читали і шанували вже не тільки в Німеччині: в 20-30-х роках його новели, казки, романи перекладалися у Франції та Англії; в 1822 році журнал “Бібліотека для читання” опублікував російською мовою новелу Гофмана “Мадемуазель де Скюдері”. Посмертна слава цього письменника надовго пережила його самого, і хоча в ній спостерігалися періоди спаду (особливо на батьківщині Гофмана, в Німеччині), творчість Гофмана викликає величезний  інтерес. Він вважається одним з найпопулярніших німецьких авторів XIX століття. Такого світового визнання не заслужив жоден з німецьких письменників-романтиків, до числа яких належав і Гофман.

Актуальність обраної теми пояснюється злободенністю піднятих автором проблем у творі “Малюк Цахес на прізвисько Цінобер”, зокрема сліпоти суспільства, що втратило ціннісні орієнтири, не здатне свідомо і об’єктивно оцінювати реалії навколишнього світу, втратило інтерес до духовного і поетичного.

Об’єктом дослідження є ідейно-тематичні та художні особливості творів Е. Т. А. Гофмана, предметом – викривальний зміст казки-новели “Малюк Цахес на прізвисько Цінобер” методами комічного.

Мета – дослідити ідейно-тематичну спрямованість творів Е. Т. А. Гофмана як яскравого представника романтизму та використовувані ним художньо-естетичні засоби для досягнення викривального ефекту, зокрема, у новелі “Малюк Цахес на прізвисько Цінобер”.

Нами було виокремлено ряд завдань, для досягнення поставленої мети:

1. Проаналізувати життя німецького класика романтизму Е. Т. А. Гофмана і його творчість;
2. Ознайомитися з особливостями романтизму як літературного напряму;
3. Здійснити дослідження казки-новели “Малюк Цахес на прізвисько Цінобер” у аспекті її сатиричного наповнення.

У ході написання курсової роботи ми намагалися досягти найповнішого виконання поставлених завдань задля реалізації визначеної мети.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з розділів, загальних висновків та списку використаних джерел. Робота написана на 45 сторінках.

РОЗДІЛ 1.  КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЧОСТІ Е. Т. А. ГОФМАНА, ЯК РЕЗУЛЬТАТ ЙОГО ЖИТТЄВИХ ДРАМ

1. Життя Е. Т. А. Гофмана – історія боротьби за власну гідність і реалізацію себе у мистецтві

Ернст Теодор Вільгельм Гофман, який змінив згодом своє третє ім’я на Амадей, в честь улюбленого композитора Моцарта, народився в 1776 році в Кенігсберзі, в родині адвоката. Батьки його розійшлися, коли йому йшов третій рік. Гофман ріс в сім’ї матері, ним опікувався дядько, Отто Вільгельм Дьорфер, теж адвокат. У будинку Дьорферів багато уваги приділяли музиці, вчити музиці стали і Гофмана, для чого запросили соборного органіста Подбельського. Хлопчик виявив неабиякі здібності і незабаром почав складати невеликі музичні п’єси; також він навчався малюванню – і тут теж досягнув успіху. Однак, навіть за явної схильності юного Гофмана до мистецтва, сім’я, де всі чоловіки були юристами, заздалегідь обрала для нього ту ж професію. У школі, а потім і в університеті, куди Гофман вступив в 1792 році, він здружився з Теодором Гіппель, племінником відомого тоді письменника-гумориста Теодора Готліба Гіппеля, – спілкування з ним не пройшло для Гофмана безслідно. Після закінчення університету і після недовгої практики в суді міста Глогау Гофман їде в Берлін, де успішно складає іспит на чин асесора і отримує призначення в Познань. Згодом він проявить себе як чудовий музикант – композитор, диригент, співак, як талановитий художник-декоратор, як видатний письменник. При цьому Гофман залишався діловою людиною – розумним і професійним юристом [9, c. 386].