Біблійні мотиви в українській літературі

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ ІМЕНІ А.В. НЕЖДАНОВОЇ

                                                 МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО

                                    КАФЕДРА ХОРОВОГО ДИРИГУВАННЯ

                           Реферат

                                  з дисципліни: «Українська мова»

                                                       на тему:

                            Біблійні мотиви в українській літературі

                                                                 Виконала:

                                                                 Студентка 1 курсу, заочного відділення

                                                                 Спеціальності «Хорове диригування»

                                                                 Соколенко О. О.

                                                                       Одеса 2023

Зміст

Вступ        4

Розділ 1. Біблійні мотиви в українській літературі        5

Розділ 2. Міфологізм в українській літературі        10

Висновки        13

Список використаної літератури        14

Вступ

На літературу всіх країн і континентів у тій чи іншій мірі вплинув унікальний твір – Біблія, древня збірка різних за формою та змістом релігійних і світських творів, які писалися від дванадцятого століття до нашої ери аж до другого століття нашої ери, тобто майже півтори тисячі років.

Сьогодні Біблію розглядають як сакральний текст, богослужбову книгу, історичну книгу, наукову книгу, психологічний текст, літературний твір. Біблія стала стимулом морально-етичних та ідейних пошуків для багатьох письменників у різних сферах літератури в різні часи.

Щодо міфології зазначимо, що праці дослідників з різними підходами до вивчення міфу і використання й трансформації його в різних видах мистецтва стають невід’ємною частиною класичної міфопоетики. Саме міф служить ключем до парадоксального поглиблення психологізму в художньому творі як засіб характеристики персонажів, сюжетобудування, жанротворення.

Розділ 1. Біблійні мотиви в українській літературі

Біблійні сюжети та образи завжди активно використовувалися українськими митцями – скульпторами, графіками, малярами, композиторами, режисерами театру, письменниками. Вплив біблійних книг на літературні твори українського письменства був надзвичайно плідний і дуже значний. Воістину немає жодного великого письменника, який би хоч раз та не звернувся до змісту Біблії. Теми, ідеї, образи її розробляли кожен по-своєму українські письменники - від Вишенського до сучасних авторів.

Вплив Біблії помітний в українській літературі бароко XVII – XVIII століть. Так, у віршах Климентія Зіновієва у звичайних картинах з життя простих селян, міщан і ремісників втілені основні євангельські заповіді.

Зокрема, прославляючи у своїх поезіях чесну працю, поет говорить про те, що гончар – найпочесніше ремесло, тому що першим гончарем був Господь (вірш «Про гончарів»), а Іісус був теслею, тобто простим ремісником.

Біблії належало центральне місце й у філософській системі Григорія Сковороди. Біблію він вважав окремим Всесвітом. У його творчості, зокрема в збірнику ліричних віршів «Сад божественних пісень», присутні епіграфи з Біблії, у яких сконцентрована основна ідея кожної поезії. Біблійні мотиви помітні і в інших поетів епохи бароко (Памво Беринда, Лазар Баранович, Іван Величковський та інші).

Шкільні драми ХVІІІ століття писали на різдвяні, великодні теми, а також про хрещення Русі. Це, зокрема, трагедокомедія «Володимир» Феофана Прокоповича, шкільні драми «Олексій, чоловік Божий» невідомого автора, «Воскресіння мертвих» Григорія Кониського та інші. Видатним явищем цього часу стали також вертепні драми, які сюжетно відтворювали новозавітні події, а саме народження і воскресіння Христа.

У новій українській літературі (кінець XVIII – початок XIX ст.) біблійні мотиви та образи не втратили своєї актуальності, хоча використання біблійних текстів стало переосмисленим, алегоричним. Наприклад, Іван Котляревський в «Енеїді», використовуючи есхатологічні апокрифи, зображує страждання грішників у пеклі, однак у гріхах, перелік яких І. Котляревський значно розширює, утілені всі вади сучасного автору суспільства. Житійний (а, отже, біблійний, бо писаний за зразком життя і смерті Іісуса) спосіб побудови сюжету й створення образу головної героїні використовує у своїй повісті «Маруся» Григорій Квітка-Основ’яненко.