Українські школи гістології

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Доповідь

На тему « Українські школи гістології»

Студентки 1 курсу

Лдб17(4.0) 2 групи

Ткачової Ю.О.

Харків 2018

Історія розвитку гістології в Україні Харківська гістологічна школа.

Перша кафедра гістології в Україні була організована в травні 1867г., професором, доктором медицини Хржонщевским Никанором Адамовичем (1836-1906) на медичному факультеті Харківського університету Св.Володимира. Н.А.Хржонщевский був засновником гистофизиологического напрямки в дослідженнях гістологічних структур організму і першим почав систематичне вивчення мікроциркуляторного русла. Професор  Хржонщевский Н. А. одним з перших застосував оригінальний метод фізіологічних ін'єкцій фарб (прижиттєвий), що поклав початок експериментальної гистофизиологии, і є першим вітчизняним вченим, який займався дослідженням в області ендокринології. Ним опубліковано понад 60 наукових робіт.

Важливою віхою в історії кафедри гістології харківського університету є період з 1891 по 1910р.р, коли її очолював один з найбільших гистологов свого часу, професор Н.Д.Кульчицький. Ним було розроблено ряд методів фарбування зрізів, які не втратили свого значення до нашого часу. Н.Д.Кульчицьким написаний прекрасний підручник «Основи гістології тварин і людини» (1900), який користувався великою популярністю і перевидавався п'ять разів. Основним науковим напрямком Н.Д.Кульчицького було дослідження тонкої будови нервової системи та нервових закінчень. Він виявив і докладно описав особливі клітини, які згодом були названі «клітини Кульчицького» ( аргентофинные або энтерохромаффинные).

Після 1917 року на базі медичного факультету Харківського університету був організований медичний інститут. У період з 1917 по 1923 рік кафедрою завідували професори Н.Ф. Мельников - Разведенков (1917-1921) і Е. Ф. Лисицький (1921-1923). У 1923 році кафедру очолив професор В. Я. Рубашкін, учень А. А. Максимова. У цей період В. Я. Рубашкіним були опубліковані великі роботи: «Механізми та апарати нервової системи», «Кров¢яні групи», а також перший підручник українською мовою «Елементи гістології» 1929р. и1931г.

З 1933 по 1936р. кафедру гістології  очолював професор Н.С. Часовников, який вивчав залозисті клітини і цитофизиологию секреторних процесів. Ним вперше було доведено, що основою часточки залози є епітеліальні клітини.

З 1936 по 1974р.р. кафедру очолював професор Лауреат Державної премії УРСР, заслужений діяч науки Б. В. Альошин. Головний напрям наукових досліджень кафедри зосереджується в області гистофизиологии ендокринних залоз та їх регулювання. Успішна розробка низки теоретичних проблем сучасної нейроэндокринологии дозволила розкрити деякі закономірності, що визначають діяльність щитовидної залози і висунути оригінальну теорію, що пояснює патогенез зобної хвороби. У цей період були опубліковані основні наукові роботи: «Розвиток зобу та патогенез зобної хвороби», «Гистофизиология гіпоталамо-гіпофізарної системи», «Захворювання щитовидної залози» та «Посібник з ендокринології».

Професор Б. В. Альошин - автор підручника «Гістологія», який перевидавався 4 рази російською мовою, і 1 раз на іспанському. За цей період на кафедрі підготовлено 17 докторів наук і 46 кандидатів наук.

З 1976 р. кафедрою керує академік АННП, професор Е. Н.Панков. Основним науковим напрямком кафедри в цей період є вивчення відновлювальних процесів в організмі після дії різноманітних фізичних і хімічних факторів навколишнього середовища. Академік Е. Н.Панков - автор 6 монографій. З моменту організації кафедри гістології та ембріології Харківського медичного університету захищено 72 кандидатських і 38 докторських дисертацій.