Особливості зародження і розвитку преси в різних регіонах на західноукраїнських землях: преса Волині, Буковини, Карпатської України

Практичне заняття № 1

Особливості зародження і розвитку преси в різних регіонах  на західноукраїнських землях: преса Волині, Буковини, Карпатської України

1. Преса Буковини:  «буковинська атмосфера» розвитку, редакційна політика загальнополітичних часописів та журналів, полеміка навколо важливих національних питань.

2. Преса Волині: роль церковно-релігійної преси в національному відродженні, розвиток преси для селян, загальнополітична та партійна преса.

3. Преса Карпатської України: періоди розвитку преси, мова преси,  преса періоду державності.

Рекомендована література

1.        Кость С. Історія української журналістики (західноукраїнська преса першої половини ХХ ст.: структура, проблематика. Книга перша). – Львів, 2010.

2.         Кость С. Західноукраїнська преса першої половини ХХ ст. у всеукраїнському контексті (засади діяльності, періодизація, структура, особливості функціонування). – Львів, 2006.

3.         Кость С. Нариси з історії західноукраїнської преси першої половини ХХ ст.: Структура. Частина друга. – Львів, 2002. – С. 3-81.

Питання 1. Преса Буковини: «буковинська атмосфера» розвитку, редакційна політика загальнополітичних часописів та журналів, полеміка навколо важливих національних питань

 «Буковинська атмосфера» — це унікальне співіснування народів, де українцям довелося виборювати свій інформаційний простір серед панівної німецької та румунської культур.

 Буковина (і перш за все Чернівці) була дуже полікультурним регіоном. Тут поруч жили українці, німці, євреї, румуни та поляки. Німецька мова довгий час була офіційною та «престижною», тому місцева українська інтелігенція мала докласти чимало зусиль, щоб створити власні часописи. Національне відродження тут стартувало пізніше, ніж у Галичині (ближче до 1880-х років), але розвивалося дуже швидко завдяки зусиллям учителів, священників та викладачів Чернівецького університету.

Редакційна політика буковинських часописів змістилася від суміші мов до суто народної української мови та виразної національної позиції.

 Ключовим виданням краю стала газета «Буковина» (заснована 1885 року товариством «Руська Бесіда»). Її редагували такі видатні діячі, як Юрій Федькович, Степан Смаль-Стоцький та Василь Сімович. Редакція принципово відмовилася від штучного «язичія» (суміші російських, церковнослов'янських та місцевих слів) і перейшла на живу народну мову з фонетичним правописом. Поруч із «Буковиною» згодом з’явилися інші періодичні видання, сатиричні часописи (наприклад, «Оса») та спеціалізовані журнали для селян і молоді.

ГАЗЕТА «БУКОВИНА»

«БУКОВИ́НА»— громадсько-культурна газета, орган буковинських народовців. Виходила у Чернівцях 1885– 1910 (двічі на місяць, 1892–95— як тижневик, 1895–97— 4 рази на тиждень, згодом тричі на тиждень). 1911–12 не виходила, 1913–14 функціонувала під заголовком «Нова Буковина», 1915–18 під відновленою попередньою назвою виходила у Відні раз на тиждень. Друкувалась українською мовою, від 1888— фонет. правописом. Спочатку видавалась як «Часопись політична і наукова для народу руського», згодом— «орган Української поступової партії», останні роки— «орган Союзу українських послів на Буковині». Редакторами були Ю. Федькович, С. Дашкевич, О. Маковей, Л. Турбацький, Л. Когут, Я. Веселовський, О. Луцький, О. Попович, В. Щурат, В. Федорович та ін. Осн. завдання— відображення життя і громад.-культур. розвитку українців Буковини як частини українського народу. Обстоювала інтереси різних верств населення краю, їхні конституц. права й духовні устремління, утверджувала ідеї нац. єдності буковинців, закарпатців, галичан і наддніпрян. українців. О. Маковей перетворив газету на літ. часопис, обʼєднавши навколо видання низку митців (О. Кобилянська, Д. Лукіянович, С. Яричевський, Т. Галіп, Є. Ярошинська, І. Карбулицький, С. Канюк); опублікував власні твори «Клопоти Савчихи», «Вуйко Дорко», цикл іронічно-саркаст. віршів «Подорож до Києва», літ.-крит. нариси про О. Кобилянську, І. Франка, А. Чайковського. У рубриці «З життя» в гуморист. формі висвітлювались актуал. громад.-культурні проблеми. У «Б.» вперше опубл. повість О. Кобилянської «Царівна». Із «Б.» співпрацювали І. Крушельницький, А. Кримський, Б. Грінченко, С. Смаль-Стоцький. Серед надбань газети— виступи О. Кониського, В. Самійленка, Марка Черемшини, Г. Хоткевича.