Науково-Технічні знання Київської Русі

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ 
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МІСЬКОГО 
ГОСПОДАРСТВА ІМЕНІ О.М.БЕКЕТОВА

КАФЕДРА ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРОЛОГІЇ 



РЕФЕРАТ 


«НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ ЗНАННЯ У КИЇВСЬКІЙ РУСІ»

Виконав студент 1 курсу 
Групи ТУР-2018-2 
*********** 
Викладач : канд.іст.наук, доцент 
М.В.Яцюк

ХАРКІВ-ХНУМГ-2018

Зміст

1. Вступ …………………………………………………………………….....2-3;
2. Про розвиток юридичних знань…………………….……………………….4;
3. Розвиток математики у Київській Русі……………………………………...5;
4. Розвиток хімії у Київській Русі……………………………………………...6;
5. Розвиток фізики у Київській Русі…………………………………………...7;
6. Розвиток астрономії у Київській Русі………………………………………8;
7. Розвиток географії у Київській Русі………………………………….…9-10;
8. Розвиток медицина і біології у Київській Русі………………………..11-13;
9. Розвиток біології у Київській Русі……………………………………..14-15;
10. Технічні знання у будівництві мостів та гідротехнічних споруд в Київській Русі……………………………………………………………………...16;
11. Технічні знання у ювелірній майстерності в Київській Русі…………17-18;
12. Технічні знання ткацтва в Київській Русі…………………………..……..19;
13. Технічні знання у військовій справі в Київській Русі………………...20-21;
14. Висновки…………………………………………………………………….22;
15. Список використаної літератури…………………………………………..23;

[pic 1]

Вступ

Культура Київської держави — наслідок тривалого внутрішнього розвитку східнослов’янського суспільства; вона ввібрала все найкраще від своїх слов’янських предків та від світової цивілізації. Високий злет культури Київської Русі був зумовлений суттєвими зрушеннями в різних сферах суспільного життя: розвитком феодальних відносин; становленням давньоруської державності; 14 відокремленням ремесла від сільського господарства; виникненням міст; пожвавленням торгівлі; активізацією та розширенням міжнародних контактів; запровадженням християнства. Це останнє сприяло зміцненню державності, поширенню писемності, створенню визначних пам’яток літератури. Під впливом християнства також розвивалися кам’яна архітектура, живопис, музичне мистецтво, розширювалися і зміцнювалися культурні зв’язки Русі з Візантією, Болгарією, країнами Західної Європи.

У розвитку та поширенні наукових знань Київська Русь стояла на досить високому рівні. Через Візантію вона познайомилася з творами Піфагора, Сократа, Платона, Філона, Демокріта, Арістотеля, Епікура та інших мислителів античного світу. Уривки з цих творів входили до складу численних збірників під назвою "Пчела" і були головним джерелом для ознайомлення наших предків з науковими ідеями.

На Русі були поширені натурфілософські твори таких християнських авторів, як Іоанна Дамаскіна, Георгія Писида, Козьми Індикоплова та ін. Ці твори являли собою поєднання наївно-матеріалістичних уявлень з релігійно-ідеалістичними. Викладені в них концепції (популярні в XI-XIII ст.), виходили з визнання Бога як найвищої сили, яка створила Світ і править ним. Це - прямий наслідок панування християнської ідеології, спільної для всього європейського середньовіччя. Наукові знання розвивалися разом із новими досягненнями, що з'явилися в результаті виробничої діяльності людей.

За Київської держави розпочався принципово важливий процес виділення науки в самостійну галузь духовної культури. Науковими центрами на Русі в період розквіту Київської держави були передовсім Київ, Новгород, а поряд з ними важливе значення мали Полоцьк, Чернігів, Галич, Володимир-Волинський.

Знання про природу давали підручники, перекладені з грецької мови: «Фізіолог» і «Шестиднев». Частіше за все вчені були одночасно релігійними діячами. Так, знаменитий письменник і філософ Ілларіон був митрополитом, відомий письменник, лікар Агапіт – ченцем Печерського монастиря, оратор Климентій Смолятич – митрополитом, письменник і проповідник Кирило Туровський – єпископом.